Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F24704-06, розміщено лист від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, який містить алгоритм здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій,у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт.

Разом з тим, при заповненні полів форми річного плану закупівель в електронній системі замовник заповнює відповідне поле “Процедура закупівлі” шляхом вибору зі списку, який пропонує система. Так, вид закупівлі “Відкриті торги з публікацією на англійській мові” у зазначеному полі обирається замовником у разі здійснення закупівель очікувана вартість яких перевищує суму, еквівалентну для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.

Отже, при заповненні поля “Процедура закупівлі” форми річного плану закупівель замовник обирає в системі відповідний вид закупівлі в залежності від очікуваної вартості закупівлі. У свою чергу, в полі “Примітки” замовник може вказати іншу інформацію, яку вважає необхідною.

Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема, планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.  При цьому протокол складається у довільній формі.

При цьому стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Отже, замовник та переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть укласти договір про закупівлю на суму, що є меншою ніж ціна тендерної пропозиції/пропозиції за результатами аукціону, без зменшення обсягів закупівлі у випадках визначених частиною четвертою статті 41 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.

Поряд з цим, згідно з абзацом третім частини другої статті 23 Закону у разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів.

Таким чином, у разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації та одночасного внесення змін до тендерної документації, строк подання тендерних пропозицій обов"язково продовжується  не менш як на сім днів.

Водночас у разі, якщо надані роз"яснення та внесені зміни стосуються різних вимог тендерної документації,  замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників, оскільки продовження строку для подання тендерних пропозицій на строк більше семи днів може забезпечити можливість потенційним учасникам для підготовки тендерних пропозицій з урахуванням наданих замовником роз"яснень та внесених до тендерної документації  змін.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

Таким чином, розгляд кожної наступної тендерної пропозиції у разі відхилення попередньої найбільш економічно вигідної пропозиції здійснюється у порядку, передбаченому абзацом першим частини четвертої статті 28 Закону.

При цьому подібні питання розглянуті за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1fedfbf9-ba6b-414f-8b2a-8cd810181731&lang=uk-UA

http://dialog.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=1fedfbf9-ba6b-414f-8b2a-8cd810181731

Принагідно інформуємо, що  з питання розгляду пропозицій під час проведення процедури відкритих торгів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланнями https://infobox.prozorro.org/articles/procedura-vidkriti-torgi

Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016     № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель".

При цьому зазначаємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади,  забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону).

Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.