|
|
23.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно зі статтею 17 Закону, переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Тендерною документацією Замовником (ДП МА «Бориспіль») встановлена вимога щодо надання (окрім інших) наступних документів для іноземних Учасників:
1.Довідка відповідного органу з інформацією про не притягнення службової (посадової) особи переможця, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення;
2.Довідка (документ) відповідного органу про те, що службову (посадову) особу переможця, яка підписала тендерну пропозицію не було засуджено.
Під час проведення торгів, в яких переможцем визначено іноземного Учасника, з‘ясувалося наступне: згідно з установчим документом Учасника (Нотаріальним Актом), службова (посадова) особа переможця (іноземного учасника) є громадянином України.
Звертаємось з проханням про наступну консультацію:
Уповноваженим органом якої країни повинні бути видані довідки, зазначені у вищезазначеній таблиці (в країні реєстрації Учасника чи в країні, громадянином якої є службова (посадова) особа Учасника)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Таким чином, вимоги у тендерній документації встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Ураховуючи викладене, тендерна пропозиція готується учасником процедури закупівлі відповідно до вимог, встановлених замовником у тендерній документації, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, якщо учасниками процедури закупівлі є іноземні особи, такі учасники надають замовнику підтвердження відповідності встановленим у тендерній документації вимогам з урахуванням законодавства країни такого учасника.
|
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, чи можна застосувати п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі" у наступному випадку: замовник у 2017 році тричі розпочинав відкриті торги щодо закупівлі 15110000-2 М’ясо (ніжка куряча охолоджена, свинина охолоджена у напівтушах). Двічі (у першому і третьому випадках) замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників, другий раз торги були відмінені через невідповідність поданих пропозицій документації конкурсних торгів. Чи можливо застосувати пункт 4 частини 2 статті 35 у подібному випадку, чи потрібно щоб замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників двічі поспіль???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
|
|
|
06.02.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Проведена переговорна процедура на закупівлю електроенергії (універсальна послуга) за 3 лотами. В результаті процедури укладено один договір з постачальником, в якому окремо виділені 3 лоти по кількості кіловат, вартості та місцю постачання. Чи правомірно ми поступили або необхідно було укладати окремі три договори з одним и тим же постачальником? Чекаю на відповідь. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на питання міститься в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06
Отже, оскільки Законом передбачена можливість здійснювати переговорну процедуру закупівлю за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), то договір про закупівлю може укладатися за результатом переговорної процедури за кожним лотом окремо.
|
|
|
30.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольний комітет України розглянула скаргу ТОВ "АЛТАЮР", Код ЄДРПОУ:37210479 до Державного підприємства "Головний проектно-виробничий і сервісний центр комп'ютерних фінансових технологій" МФУ, Код ЄДРПОУ:05416337 стосовно закупівлі UA-2017-04-19-000276-b та прийнятих рішень про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп", Код ЄДРПОУ:39189678. В своїй скарзі Скаржник вказував на невідповідність тендерної пропозиції переможця умовам тендерної документації яка на думку Скаржника мала місце, а саме Технічним вимогам до предмету закупівлі і на цій підставі вимагав скасувати рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп".
Розгляд скарги відбувся 08.06.2017 за участі Скаржника і Замовника. В ході розгляду були з'ясовані обставини справи і встановлена безпідставність обвинувачень Скаржника та відповідність пропозиціїї ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" умовам тендерної документації. Незважаючи на ці обставини, Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України вдалася до детального розгляду пропозиції ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" та встановила сумнівну невідповідність пропозиції умовам надання забезпечення тендерної пропозиції. Комісія не звернулась за роз'ясненнями до ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" або за підтвердженням інформації, наданої учасником. Незважаючи на відсутність претензій Скаржника до забезпечення тендерної пропозиції переможця та відсутності вимоги скасування рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" за такою невідповідністю в Скарзі Скаржника, Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України в ході засідання постановила забовязати Змовника скасувати своє рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп".
Питання 1: Прошу надати оцінку цій ситуації та розяснити, чи корректно діяла Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України в рамках своїх повноважень відповідно до Закону?
Питання 2: Чи має Колегія повноваження в рамках розгляду скарги розглядати та оцінювати пропозиції учасників за рамками прямо сформульованих претензій Скаржників, та чи не порушила Колегія Закон, зокрема розділ 4 Статті 28 де визначено, що саме Замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
При цьому орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Поряд з цим рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас зазначаємо, що питання оскарження рішення Антимонопольного комітету України з питань публічних закупівель в адміністративному порядку розглянуто в запитах №471/2017 та №721/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d69ac70-e392-4679-b1c3-bc8620ed7b67&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b031359-55c5-4446-8744-58eee0838622&lang=uk-UA
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь на такі питання.
Питання 1.
Чи має право замовник (в особі тендерного комітету/уповноваженої особи) при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках (допущення помилки, нововиявлені обставини тощо) самостійно скасувати прийняте ним же рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника, яке оприлюднене в електронній системі закупівель (повернувши учасника на етап кваліфікації – розгляду пропозиції)?
Адже технічно система закупівель дозволяє це зробити, а Законом про публічні закупівлі це не заборонено (хоча сам закон передбачає можливість скасування замовником прийнятих ним же рішень лише у ст. 18 Закону (вчинення дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі або виконання рішення органу оскарження). Якщо так, що чи необхідно прописувати таку можливість у тендерній документації.
Питання 2
Чи має право замовник при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках самостійно скасувати рішення про визначення переможця процедури закупівлі та про намір укласти з ним договір про закупівлю ? Зокрема у випадку отримання достовірної інформації про невідповідність учасника вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, яка із запізненням (після прийняття відповідного рішення про переможця) надійшла замовнику на його запит в поряду ч. 7 ст. 28 Закону.
Як і в попередньому питанні, система закупівель дозволяє зробити це технічно, а Законом прямо не заборонено замовнику ухвалювати відповідні рішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з переможцем, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим строки, протягом яких замовник розглядає тендерні пропозиції та укладає договір про закупівлю, визначені статтями 28 та 32 Закону.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Таким чином, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог Закону.
|