|
08.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Національний музей-заповідник українського гончарства є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». З метою подальшої реалізації сувенірної продукції замовник придбає у конкретного майстра, який єдиний виготовляє таку екслюзивну кераміку (твори художнього виконання), його вироби на суму, яка перевищує 50 тисяч гривень.
Чи може замовник не застосовувати спрощену процедуру закупівлі на підставі п.2 ч.7 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно на протязі року підсумовувати вже оплачені суми по одному коду класифікатора ДК 021:2015, та чи впливає це на визначення процедури закупівлі?
Приклад: Згідно річного плану закупівель на папір була закладена сума 199999,99грн. По спрощеній процедурі закуплено паперу на суму 199999,99грн. Виникла потреба в додатковій закупівлі товару в іншого постачальника ще на 35700,00грн.
Питання: Яка процедура закупівлі буде задіяна?
В будь-якому випадку згідно яких норм Закону, постанов та ін. це рішення буде правомірне?
Якщо Ваша відповідь буде: без застосування електронної системи!, - то існує поширена практика серед установ проводити відкриті торги(вони пудсумовують по коду ДК), що значно гальмує процес закупівлі товару.
Цей нюанс є надзвичайно важливим!
ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД
Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900
Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна
Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00
№3304-04/54160-06 від 03.09.2020 дає пояснення як мені здається з цього питання але законодавчо ніяк не обгрунтований!?
Заздалегідь вдячний!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", який містить вичерпну відповідь на питання.
Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 366/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Питання стосовно умов договору постачання електричної енергії. З червня 2019 року почав працювати ринок електричної енергії України. Протягом 2019 року ринкова ціна електричної енергії неодноразово змінювалась в різних напрямках. Враховуючи зазначені коливання, у постачальників електричної енергії виникала і виникає необхідність звертатись до замовників із пропозиціями про зміну ціни. При цьому постачальник повинен дотримуватись вимог укладеного договору, Закону України "Про публічні закупівлі" та ПРРЕЕ (Правил роздрібного ринку електричної енергії).
При виконання договорів та спробі перегляду цін на електричну енергію виникла наступна ситуація. На вимогу ПРРЕЕ, п.3.1.1. Електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. В той же час збільшення ціни згідно Закону України "Про публічні закупівлі" можливе лише за наявності коливання ціни товару на ринку, тоб то по факту фіксації такого коливання. при чьому розрахунковий період при постачання електричної енергії - календарний місяць.
Таким чином у разі виконання в повному обсязі вимог ПРРЕЕ та Закону України "Про публічні закупівлі", у разі зростання ціни наприклад з січня на лютий місяці, підтвердження про коливання можливо отримати тільки на початку березня, потім повідомити споживача за 20 днів і виникає право і можливість змінити ціну з 1 березня. Що вже не актуальне, бо з березня ціна на ринку починає знижуватись.
Як поєднати в договорі про закупівлю електричної енергії вимогу ПРРЕЕ та Закону України "Про публічні закупівлі", і при цьому залишити співпрацю по договору взаємовигідною для обох сторін договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
чи можна здійснювати закупівлю послуги з ремонту автобуса без використання електронної системи за умови, що вартість послуги по договору до 50 тисяч грн, а кошторисні призначення - 150000 тис грн
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e
При цьому листи від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Крім того, відповідь щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з частиною 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Питання стосовно застосування положень вищезазначеної статті Закону:
1) Чи вірно Мін’юст розуміє, що у зазначеному положенні Закону йде мова лише про тих субпідрядників/співвиконавців, вартість робіт/послуг кожного з яких становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю?
По-перше, такий висновок зроблено з положень пункту 15 частини першої статті 19 Закону: «У звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
У зазначеній вище статті чітко зрозуміло, що критерій «не менше ніж 20%» від вартості договору про закупівлю має визначатися щодо кожного с субпідрядників/співвиконавців окремо.
По-друге, зазначене тлумачення логічно випливає з того, що у випадку, наприклад, коли залучається 10 субпідрядників, і у 9 з них вартість послуг становить менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, а лише у одного – 35%, то перевірка, про яку, йдеться, стосується тільки останнього.
2) Серед іншого, на підставі пункту 7 частини другої Закону, Мін’юст є замовником, який застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України
Оскільки розгляд таких справ відбувається за кордоном і ведеться майже виключно на англійській мові, то у комерційних пропозиціях учасників переговорної процедури закупівлі майже завжди присутні суми запланованих витрат на субпідрядників/співвиконавців – локальних (українських або іноземних) юридичних радники компаній, на оплату наданих ними юридичних послуг.
Питання ж стосується тих сум запланованих витрат на послуги, які зазначаються у комерційних пропозиціях учасників процедур закупівлі окремим підрозділом, як технічні витрати (відшкодування витрат на відрядження, авіа перельоти, готелі, таксі, переклади, послуги з міжнародних поштових пересилань, оплату доступу до онлайн правових баз, експертизи, тощо).
Всі роботи та послуги, які перелічуються як технічні, не є юридичними послугами, які надаються з метою захисту і представництва інтересів держави Україна в судовому або арбітражному провадженні, але технічно необхідні для належного і своєчасного надання учасником процедури закупівлі та його субпідрядниками/співвиконавцями юридичних послуг замовникові (включаючи експертів, бо вони не представляють у судових/арбітражних провадженнях будь-яку сторону, а надають незалежні експертні висновки з того чи іншого питання, і такий висновок може як посилювати позицію України, так і послаблювати її). Чи правильно розуміється Мін’юстом, що відшкодування таких технічних витрат не вважається залученням субпідрядників/співвиконавців, адже вказані витрати не є юридичними послугами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 2002/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aaf1c283-6b9e-4e38-bc5c-bae9b4edb23a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Щодо питання 2
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.
Таким чином, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі саме юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
У свою чергу, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі необхідності здійснення придбання замовником інших товарів, робіт чи послуг, визначених згідно Закону та Поорядку, замовнику слід дотримуватись вимог Закону та здійснювати таку закупівлю, керуючись відповідними вартісними межами.
|