|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Договір про закупівлю не виконано , відповідно оплата не здійснювалась та сума виконання договору становить 0,00 грн. Також, договір не розірвано.
Проходять судові засідання:
- про визнання недійсним рішення замовника, договору про закупівлю послуг;
- про стягнення заборгованості за договором про надання послуги.
На виконання Закону необхідно розмістити звіт про виконання договору, але електронна система закупівель не передбачає розміщення вищенаведеного випадку виконання договору.
Як замовнику в цьому випадку розмістити звіт про виконання договору???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник є платником ПДВ. Оголошується закупівля товарів, які будуть безоплатно передані фізичним особам(не платникам ПДВ). Чи є дискримінаційною вимога в тендерній документації про обов'язковість учасника закупівлі бути платником ПДВ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим інформація щодо врахування податку на додану вартість при розробці тендерної документації міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812-06
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнямhttp://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
У свою чергу, питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
|
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наразі багато Участників в рамках однієї тендерної пропозиції подають декільки видів товару різних виробників. При цьому подають всі необхідні технічні документи. Чи не буде це порушенням Закону і що робити в разі коли один із зразків не підходить по технічним причинам. Чи можливо акцептувати Участника із зразком тим, що підходить?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідь на питання міститься у запиті № 1521/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a659af6-d97a-4b71-b901-2b41c0b3d720&lang=uk-UA
Поряд з цим розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
|
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємось до Вас з приводу наданого Вами роз’яснення № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 року щодо визначення діяльності на промисловій чи комерційній основі у встановлених категоріях замовників у Законі «Про публічні закупівлі».
У вищезазначеному роз’ясненні «щодо діяльності на промисловій чи комерційній основі» зазначено, що діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпечення певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організації не орієнтована виключно на отримання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї.
ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№111) Міністерства юстиції» (надалі ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)») утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності.
Але з вересня 2020 року та по теперішній час виправна колонія, яка направляла засуджених для їх залучення до сільськогосподарських робіт, знаходиться на «консервації». Тобто засуджених у колонії не має та не буде у майбутньому, відповідно залучатись до праці на ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» вони не будуть. В свою чергу ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» надалі виконує та планує виконувати сільськогосподарські види діяльності (вирощувати та переробляти сільгоспкультури), але така діяльність орієнтована виключно на отримання прибутку та фактично не забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави). Але зміни з цього приводу до статуту не внесені.
З огляду на вищевикладене постає питання:
Чи слід вважати повну відсутність у діяльності ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» факту виконання певної суспільної потреби (функції держави) як факт того, що діяльність підприємства фактично спрямована на отримання прибутку та здійснюється тільки на промисловій та комерційній основі?
Або навпаки - сама мета створення підприємства визначена у статуті у вигляді суспільної потреби (функції держави) свідчить про те, що підприємство забезпечує потреби держави та його діяльність не є промисловою чи комерційною.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами проведена допорогова закупівля на закупівлю ДК 021:2015 03210000-6 - Зернові культури та картопля (картопля)на очікувану вартість річну. На момент укладання договору діє тимчасовий кошторис. В договорі прописано "Сума договору становить 29 233,00 (двадцять дев’ять тисяч двісті тридцять три грн. 00 коп.) без ПДВ, в т. ч. по тимчасовому кошторису на 2021 рік 5600,00 грн.). Також в договорі прописано, що "Замовник може брати забов'язання, щодо оплати частини предмета закупівлі в межах суми, яка передбачена тимчасовим кошторисом. Оплата залишку предмета закупівлі виключно за наявності коштів згідно з кошторисом." Казначейська служба нам відмовила в реєстрації цього договору. Чи правомірні їх дії, якщо ні, як нам довести свою правоту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
У свою чергу, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно статті 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Разом з тим статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
|