|
|
07.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Викладено в додаткових матеріалах
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є послуги, визначені пунктом 13 частини п'ятої статті 3 Закону, то така закупівля здійснюється замовником без застосування процедур, визначених Законом.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.
Отже, замовник у розумінні Закону здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо:
1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг.
2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону.
Поряд з цим про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Виникло питання закупівлі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі. Це частина будівлі. Справа в тому, що у 2018 році вже була закупівля робіт на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі, яку ми орендували і, яку нам у майбутньому мали передати у властність. Тоді загальна площа була 6000 м3. Сума закупівлі на той момент була 1,5 млн. грн. В цьому році нам передали на баланс цю частину будівлі у властність, але площею 9000 м3. Виникає необхідність закупівлі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі на додаткову площу 3000 м3. Також при закуплі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі на ці 3000 м3 потрібно вже врахувати проектно-кошторисну документацію на 6000 м3, яку ми закупали в 2018 році. Також необхідно провести коригування и перерахунок існуючої документації на актуальні ціни. Орієнтовна сума нової закупівлі 3,6 млн. грн. Як в даному випадку нам необхідно провести закупівлі, та як правильно написати технічні вимоги до предмета закупівлі (робіт) та вимоги до виконавцев. Також прикріплюю частину попередного договору у частині авторського права. Чи можемо ми використовувати вже наявну проектно-кошторисну документацію, адже попередній виконавець говорить, що авторські права належать їм, а не нам.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Отже, технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність пропонованих ним товарів, послуг чи робіт таким характеристикам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі.
|
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управлінням Державного агентства рибного господарства у Сумській області з 01.01.2021 року було укладено договори без використання електронної системи закупівель, які відповідно до вимог п.3 ст.3 Закону № 922 були оприлюднені через торгівельний майданчик E-TENDER в електронній системі закупівель Рrozorro.
У зв’язку із зміною банківських реквізитів, між Управлінням Державного агентства рибного господарства у Сумській області та надавачами послуг було укладено додаткові угоди.
Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 10 Закону № 922 замовник протягом 3-х робочих днів із дня внесення змін, через авторизований електронний майданчик самостійно та безоплатно оприлюднює в ЄСЗ повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч.5 та ч.7 ст.41 цього Закону.
Прямої вимоги про оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору у зв’язку із зміною реквізитів сторін при здійсненні закупівлі без використання електронної системи закупівель, Законом № 922 не встановлено.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства відповідно до чинного законодавства є уповноваженим органом, який формує політику у сфері публічних закупівель.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати письмове роз`яснення з питання, чи необхідно оприлюднювати замовнику додаткові угоди, укладені із виконавцями (надавачами) послуг, виключно у зв’язку із зміною банківських реквізитів через ЄСЗ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 976/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA
Крім цього, пропонуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
За старою редакцією Закону України "Про публічні закупівлі" в ст. 21 та ст.22 було чітко вказано про обов'язкове вказання ПДВ до очікуваної вартості предмету закупівлі, за новою редакцією дане уточнення відсутнє. в наказі № 275 від 18.02.2020 вказано, що
очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. В ст.5 ЗУ №922 описані принципи здійснення публічних закупівель, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, максимальна економія, ефективність та пропорційність.
Тому в нас виникло запитання чи буде законним і допустимим:
1. оголошення річного плану на всю суму виділених бюджетних коштів.
2. оголошення закупівлі на суму вже БЕЗ ПДВ.
3. подальше укладання договору з переможцем закупівлі.
3.1. якщо переможець не є платником ПДВ, то все залишається без змін.
3.2. якщо переможця є платником ПДВ, то за допомогою відповідного поля, під час публікації договору, вкати нову загальну суму з ПДВ, а сума без ПДВ буде заповнена автоматично.
Завдяки даному алгоритму буде досягнуто принципу недискримінації учасників, добросовісної конкуренції, та максимальної економії бюджетних коштів, завдяки можливості оформлення податкового кредиту.
Надайте будь-ласка інформацію, чи буде дане рішення допустимим і законним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 441/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Мене призначено уповноваженою особою з прямим підпорядкуванням генеральному директору. Керівництво переглядає штатний розпис, у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму з 1 липня 2021 року і штучно створюється відділ для конкретної особи "Відділ економіки, маркетингу, кадрової роботи та закупівель". У даному відділу зібрані "все і вся". Тут і начальник, і заступник, і секретар, і кадровик і уповноважена особа (додам, що на нашому підприємстві вона лише одна). Відповідно до наказу Міністерство економічного розвитку і торгівлі україни №557 від 30.03.2016 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)" п.3.8. визначено, що у разі визначення ДВОХ і БІЛЬШЕ уповноважених осіб замовник може прийняти рішення щодо створення відповідного окремого структурного підрозділу та визначити керівника, який організовує роботу такого підрозділу. Тобто лише у разі визначення двох і більше уповноважених осіб та створення ВІДПОВІДНОГО відділу. Проте керівництво свідомо ігнорує цю норму і склало штатний розпис підприємтва на власний розсуд. Прошу Вас надати мені відповідь та визначити законність такого переведення. Дуже вам вдячна. Вірю у справедливість.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Замовник визначає уповноважену особу у спосіб, передбачений у частині першій статті 11 Закону.
При цьому незалежно від способів, зазначених у частині першій статті 11 Закону, замовник призначає уповноважену особу, на яку буде покладено відповідні обов’язки та функції, власним розпорядчим рішенням.
Поряд з цим на виконання пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” (далі – Положення).
Водночас оскільки Положення є примірним та носить рекомендаційний характер, замовники можуть використовувати його положення або на їх основі затвердити власне положення про уповноважену особу.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|