|
12.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Наше підприємство здійснює процедуру відбору для укладання рамкової угоди. До первинного аукціону було допущено 7 учасників, яких за результатами аукціону було визначено переможцями. Відповідно до ст. 17 Закону переможець у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Один із переможців надав скановану копію оригіналу документа Департаменту інформатизації МВС України видану генеральному директору підприємства, тим часом як усі документи тендерної пропозиції підписала інша особа (т.в.о. генерального директора). Чи достатньо для підтвердження відповідності п.п 6 частин першої ст. 17 однієї довідки на генерального директора, чи необхідно надати ще й на особу яка підписала тендерну пропозицію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод (далі − Порядок) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372.
Водночас ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
У свою чергу, переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті (частина третя статті 17 Закону).
Отже, спосіб надання документів щодо підтвердження відсутності підстав, передбачених у статті 17 Закону, визначається замовником самостійно для подання таких документів переможцем процедури закупівлі.
При цьому згідно з частиною третьою статті 32 Закону у разі ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Таким чином, зважаючи не те, що закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, та беручи до уваги Розділ V Порядку, у разі якщо документи, що підтверджують відповідність учасника вимогам установленим статтею 17 Закону та визначених тендерною документацією, не надані (не надані / не надані у строк, встановлений Законом / не відповідають вимогам, встановленим замовником у тендерній документації) учасником, якого визначено переможцем торгів, замовник повинен відхилити тендерну пропозицію такого учасника.
|
|
03.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Провели відкриті торги на закупівлю природнього газу на 2020 рік, середня ціна від учасників від 4,34 грн до 6,10 грн. Є сумніви, щодо визначення переможця, тому що запропонована ціна на 2020 рік нижча за ціну на даний час. Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок розгляду замовником тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі визначений статтею 28 Закону.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі − учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим, відповідно до статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням формульного ціноутворення під час здійснення закупівель природного газу, розглянутим в листі від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
|
|
03.12.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
1.Чи зобов’язаний Замовник,за вказаних обставин, проводити повторну процедуру закупівлі ?
2.Чи правомірно укласти Додаткову угоду в нашому випадку до діючого Договору , після
перезатвердження проектної документації ? .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка в Законі України “Про публічні закупівлі” відсутня, дія цього Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до набрання чинності цього Закону.
Таким чином, зміна істотних умов договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, проведених відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель” № 2289 від 01.06.2010 (далі – Закон № 2289), може здійснюватися відповідно до умов, що були визначені у таких договорах відповідно до статті 40 Закону № 2289, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України.
Так, частиною п’ятою статті 40 Закону № 2289 встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні були відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Щодо питань 2-3
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури” та від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
|
|
15.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Наше підприємство - замовник в окремих сферах господарювання. Зараз заключаються договори на наступний 2020 рік, але план ще не затверджено та не опубліковано. Нам необхідно вже зараз викладати всі договори від 0,01 коп., якщо вже відомо що закон вступить в дію, чи починати робити це з нового року, або ж треба починати це робити з 19 квітня, коли закон буде введено в дію? Тендера ми маємо проводити також, якщо сумовано предмет закупівель на рік буде від 50 тис. чи в нас все ж таки інші пороги, як було раніше - 1 млн. - для товарів та послуг та 5 млн - для робіт. Чи є обов'язковим застосування спрощеної процедури закупівлі, чи ми маємо право обирати за власним розсудом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
|
|
12.11.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» (далі також – Учасник) брало участь у процедурі закупівлі ДК 021:2015:45211000-9 - Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу за №UA-2019-01-21-001931-b (далі – процедура закупівлі)
(https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-21-001931-b)
Рішенням тендерного комітету Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі – Замовник) (Протокол №11 від 27.02.2019р.), переможцем визначено ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ»
Не погодившись із результатами торгів один із учасників, через електронну систему закупівель подав скаргу, в якій просив скасувати рішення щодо визначення переможцем процедури закупівлі ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ».
Антимонопольним Комітетом України, в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – АМК України) прийнято рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р., згідно з яким зобов’язано Замовника скасувати рішення про визначення ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем Процедури закупівлі.
Відповідно до рішення АМК України №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. Замовник скасував рішення про визначення ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем Процедури закупівлі (Протокол №20 від 02.04.2019р.).
ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ», не погодившись з вищевказаним рішенням АМК України, звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування Рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р., а також подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2019р. по справі №640/5535/19 зупинено дію Рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81045001)
20.05.2019р. рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/5535/19 адміністративний позов ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» до АМК України про визнання протиправним та скасування рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21.03.2019 № 3261-р/пк-пз.
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/82167296)
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/85382783)
Не погодившись з вищевказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, АМК України подав апеляційну скаргу на дане рішення.
18.09.2019р. рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва по справі №640/5535/19 апеляційну скаргу АМК України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2019р. залишено без змін. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84361737)
Враховуючи вищевикладене прошу надати подальший алгоритм дій Замовника – та Учасника щодо визначення Учасника ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем процедури закупівлі та опублікування на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір, в зв’язку з скасуванням рішення АМК України №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р.
Завчасно дякуємо за розгляд даного звернення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|