Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
28.12.2018
Запитання      Тема: Відкриті торги
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до послуг відноситься зокрема найм (оренда). Із положень Глави 58 Цивільного кодексу України випливає, що передання рухомої речі у найм (оренду) здійснюється за договором прокату. Загальні положення надання послуг передбачені Главою 63 ЦКУ. Оголошуючи відкриті торги, замовники у тендерній документації та проектах договорів часто використовують формулювання «Прокат», «Оренда», «Послуги оренди», «Послуги прокату». Для визначення предмета закупівлі застосовуються відповідні коди Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015, наприклад: «60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів; 45500000-2 - Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва. Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім вичерпного переліку випадків. Частиною 6 статті 9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що порядок проведення проведення конкурсу на право оренди державного та комунального майна визначається Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності. Наприклад, Порядок передачі в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, врегульовано Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим Рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280. Так, комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва можуть у встановленому порядку передавати закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління майно в оренду за рішенням постійної комісії КМР з питань власності чи на підставі рішення Київської міської ради. Згідно із ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Передача державного та комунального майна у оренду/найм/прокат шляхом участі у відкритих торгах законодавством не передбачена. У таких випадках державні та комунальні суб’єкти господарювання автоматично позбавлені можливості законно приймати участь у тендері. Порушується їх право брати участь у процедурах закупівель на рівних з іншими учасниками умовах. Фактично «Прокат» та «Оренда» є дискримінаційними вимогами для таких учасників. І це не провина замовників, а наслідок практики правозастосування чинного законодавства України. Прошу надати роз'яснення: - як усунути даний дискримінаційний фактор; - яким чином державні та комунальні суб’єкти господарювання можуть законно брати участь у закупівлях (послуг) оренди, прокату та найму?
Відповідь
28.12.2018
Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель
Допорогові закупівлі.На сайти "Закупки.пром" Замовником Комунальний заклад "Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" Дніпропетровської обласної ради" було розміщено оголошуння про проведення процедури допорогових закупівель Послуги з вивезення та подальшого знешкодження (утилізації) твердих побутових відходів ДК 021:2015: 90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям 12.12.2018р. ФОП Кузьменко В.М. опубліковано пропозицію 20.12.2018 .Учасники повинні надати пакет документів згідно оголошення.У цьому списку було вказано надати документ,а саме - Документ, який підтверджує статус та повноваження особи на підписання договору за результатами процедури закупівлі (виписка (витяг) з протоколу зборів засновників про призначення директора.Обраний переможець надав документи:наказ та рішення про прийняття директора копію завірену 17.02.2017р. Чи було потрібно запросити у момент кваліфікації ці документи або завірені 2018р(поточним роком,так як бюджетний рік 2018. абож підкрипити без завірення?
Відповідь
28.12.2018
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Після двократного проведення закупівлі в двох випадках у оголошенні взяв участь лише 1 участник. Питання: в який строк замовник має право виявити бажання та почати процедуру перкговорів з ним?
Відповідь
28.12.2018
Запитання      Тема: Інше
Ми є замовником охоронних послуг за процедурою відкриті торги на 2019 рік вперше. До цього застосовувалась процедура допорогових закупівель і маємо у 2018 році укладений допороговий договір. Питання: чи не буде порушенням ч.7 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі" укладення додаткової угоди з поточним контрагентом (допороговий договір) на період проведення повторних відкритих торгів на початку 2019 року, оскільки перші відкриті торги були відмінені у зв'язку з відмовою переможця укладати договір та у зв’язку з відхиленням всіх інших тендерних пропозицій через їх невідповідність тендерній документації? Якщо це є порушенням, то як нам бути, щоб не залишитись без охорони в новому році?
Відповідь
27.12.2018
Запитання      Тема: Відкриті торги
Під час розкриття пропозицій конкурсних торгів замовником перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів. Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. На сьогодні Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору. На сьогодні діють Договори про правову допомогу між Україною та Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Вірменія, Республікою Молдова, Республікою Грузія та Туркменістаном, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Чеською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Польща тощо. В той же час такі довіреності часто є недосконалими і потребують уточнення, наприклад: 1. Оформлені в довільній формі без бланку юридичної особи, що унеможливлює перевірку їх автентичності. 2. Не містять інформації, яка дозволила б чітко визначити уповноважений орган (особу), який її видав, та встановити, на підставі яких повноважень діяв такий орган (особа), оскільки підписання довіреності директором (виконавчим директором) юридичної особи не підтверджує наявність в нього повноважень на вчинення відповідної довіреності від імені юридичної особи. 3. Не є нотаріально завіреними навіть у випадку передоручення 4. Є занадто загальними і не містять конкретизованого переліку повноважень уповноваженої довіреністю особи (наприклад, право представляти інтереси юридичної особи в торгах, конкурсах ДП «НАЕК «Енергоатом» на закупівлю запчастин з правом надання комерційних пропозицій та укладання договорів). За результатами аналізу такої довіреності нерідко виникають сумніви в тому, що пропозиція конкурсних торгів підписана належною особою, а також щодо обсягу наданих учаснику торгів повноважень. Часто неможливо достовірно визначити, чи є учасник представником підприємства-виробника, чи посередником. Крім того, такий документ як довіреність, свідчить про надання Довірителем повноважень Довіреній особі діяти від інтересах Довірителя. Часто вказується: діяти в інтересах Довірителя, але від свого імені (від імені Повіреного). Часто існують ситуації, коли у відкрих торгах є два учасники які представляють на підставі довіреності інтереси одного представника. Тобто, обоє учасників діють в інтересах одного виробника хоча і від свого імені. В даному випадку визначальним фактором є інтерес. Саме інтерес є рушійною силою конкуренції. Таким чином, на наш погляд в даному випадку не забезпечується принцип добросовісної конкуренції серед учасників та принцип максимальної економії та ефективності. З урахуванням зазначеного, просимо надати роз’яснення (рекомендації) щодо: − процедури уточнення суб’єктності (компетенції) учасників конкурсних торгів, повноваження яких підтверджені довіреністю іноземної держави, у разі виникнення сумнівів в достовірності наведених в довіреності відомостей чи необхідності її конкретизації; − правових підстав для відхилення пропозиції учасника конкурсних торгів у разі виникнення сумнівів, що пропозиція підписана належною особою, через наявність зауважень до довіреності такого учасника; - дій замовника в разі прийняття участі у відкритих торгах двох учасників (посередників) які діють на підставі довіреності від одного виробника, в яких вказано, що учасники діють в інтересах виробника? Чи є це підставою для відміни торгів у зв'язку із фактичною участю одного виробника?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json