|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Просимо надати розяснення:
1) чи може замовник вважати відсутність накладеного електронного підпису (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи у разі якщо така вимога була чітко прописана замовником, асаме "Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно пп. 6, п. 1, розділу 3 цієї документації."
2) Чи може замовник посилатися на формальні помилки, які не були зазначені у тендерній документації, під час оцінки пропозиції у разі якщо замовником у тендерній документаціїбуло зазначено повний перелік усії помилок, що можуть вважатися формальними: "Відповідно до умов цієї тендерної документації формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерних пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме:...".
3) Чи правильно ми розуміємо, що якщо у документації передбачені формальні помилки,їх перелік, то будь-які інші можливі помилки які не зазначені у переліку та повязан з оформленням тендерної пропозиції, та/або її змістом(у тому числі не дотримання чітких форм довідок, що зазначені у документації, або відсутності інформації яка вимагалась надати в учасника тендерною документацією не можуть вважатися формальними?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Водночас однією з функцій Уповноваженого органу є розроблення та затвердження, зокрема переліку формальних помилок.
Отже, оскільки наразі низка нормативно-правових актів знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, замовник самостійно зазначає в тендерній документації перелік у вигляді опису та прикладів формальних (несуттєвих) помилок, яким керується під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій.
Водночас повідомляємо, що питання накладення підпису розглянуто у запиті 553/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b7568dd5-9999-4651-8158-62692272ff02&lang=uk-UA
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На початку року було заплановано на посуд 70000 грн, у березні додатково кошти сільської ради 8000 грн. Якщо на 70000 грн будемо проводити спрощену, тут ясно, а як бути з коштами сільської ради у 8000 грн - плюсувати їх чи можна заключити прямий договір і зв'язати з планом, який є окремим рядком?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e
При цьому лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведено СПРОЩЕНУ процедуру закупівлі робіт з капітального ремонту, в ході якого виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт.
Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Далі – Закон) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Разом з тим, ч. 1 ст. 13 Закону визначено, що ЗАКУПІВЛІ можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі (ч. 2 ст. 13 Закону).
При цьому, відповідно до змісту п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника можлива лише за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення ТЕНДЕРА.
Яким чином здійснюється закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника (п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону) за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення СПРОЩЕНОЇ ПРОЦЕДУРИ?
Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 29/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатом відкритих торгів був укладений договір.
Строк дії договору закінчується і Постачальник не встигає поставити товар своєчасно, тобто не виконує істотні умови договору та пропонує укласти додаткову угоду і перенести строки поставки товару на пізніше.
Питання:
1. Чи можна змінити істотні умови договору відповідно до статті 41, частини 5, пункту 4 Закону України "Про публічні закупівлі" та укласти додаткову угоду? Оскільки не зрозуміло для кого прописаний цей 4 пункт: для випадків, які виникають у Замовника чи для обох сторін?
2. Як діяти Замовнику в данному випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пунктів 5,6 та пупнкту 12 частини 1 статті 17 Закону (згідно Додатку до роз'яснення Мінекономіки - лист від 03.06.2020р. № 3304-04/34835-06)Переможець закупівлі повинен надати в електронному вигляді Довідки, видані Міністерством внутрішніх справ України, для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відповідальність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. Це потрібно розуміти, що Переможець повинен надати дві однакових довідки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо, зокрема:
5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Водночас зазначаємо, що пункт 5 частини першої Закону застосовується у разі, якщо учасником процедури закупівлі є фізична особа.
|