|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі здійснення замовником закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Водночас згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами), на які в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
|
|
Суть питання: Добрий день! Просимо надати методичну допомогу та відповідь на наступне питання. Згідно п.30 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» ) далі – Закон) тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Стаття 30 Закону містить вичерпний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій. Так, в пп. 4 п. 1 ст. 30 Закону зазначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника якщо вона не відповідає умовам тендерної документації.
Замовником у тендерній документації встановлені кваліфікаційні критерії та визначено перелік документів на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям стаття 16 Закону та визначено порядок оформлення документів. Зокрема, тендерною документацією встановлено наявність транспорту для перевезення продуктів харчування та визначено відповідність форми договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи частині 2 статті 799 Цивільного кодексу України (нотаріальне посвідчення). Інструкцією з підготовки тендерної пропозиції встановлено, що у разі якщо учасник не зобов’язаний складати якийсь із вказаних в положеннях документації документ, то він надає лист-роз’яснення в довільній формі, за підписом уповноваженої особи учасника/переможця, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів.
При проведенні замовником відкритих торгів за результатами аукціону визначено пропозицію з найменшою ціною. При перевірці пропозиції на відповідність умовам тендерної документації та визначеному порядку оформлення документів встановлено, що договір оренди транспортних засобів за участю фізичних осіб-підприємців нотаріально не посвідчено; предметом договору оренди транспортного засобу є службові перевезення працівників та вантажні перевезення речей. Листа-пояснення у складі пропозиції щодо надання договору оренди транспортного засобу за участю фізичних осіб нотаріально не посвідченого та щодо предмету договору оренди транспорту (відповідно до предмету закупівлі транспорт потрібен для постачання продуктів харчування) учасником не надано.
Питання: Чи повинен замовник в даному випадку відхилити пропозицію учасника, що має найменшу ціну, як таку що не відповідає умовам тендерної документації, чи повинен прийняти його пропозицію вважаючи відсутність нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, укладеного за участю фізичних осіб, не суттєвим, а укладений учасником договір оренди транспортного засобу для службових перевезень працівників та речей таким, що не впливає в цілому на подальше виконання зобов’язань по постачанню продуктів харчування?
|