|
|
02.08.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами було об'явлено відкриті торги за ДК 021:2015: 33940000-1 Устаткування для транспортування та зберегання трупів та приладдя до нього (блок камер холодильний для зберегання трупів (тіл померлих) на шість місць та візок гідравлічний до нього. Участником на підтвердження досвіду виконання аналогічних договірів (відповідно до тендерної документації Замовника) було надано дві копії договорів, з підтвердженням їх виконання (копії накладних). Але предметом одного з договорів - є ДК 021:2015-44610000-9 Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску (пересувна холодильна установка (рефрежераторний контейнер)), Замовник КУ "Запорізьке обласне бюро судово - медичної експертизи". На думку членів тендерного комітету данний договір - є аналогом нашої закупівлі, хоча і має інший код ДК. І пересувна холодильна установка, і блок камер холодильних мають єдину мету недовготривале зберегання тіл померлих, з єдиною відмінністю - блок камер холодильний - стаціонарний, а рефрежираторний контейнер пересувний. На визначення переможця надійшла вимога, про те, що договір з іншим кодом ДК не може бути визнаний аналогічним договором. Просимо надати пояснення, чи може предмет закупівлі з іншим кодом ДК бути підтвердженням виконання аналогічного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схожі за змістом звернення містяться у запитах № 171/2016 та № 111/2017, що розміщені на інформаційному ресурсі відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dcfd4335-68d9-4d7d-afc6-2292e0e90160&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fce9e57e-a46c-44bb-83d6-7107a29dc459&lang=uk-UA
|
|
|
25.07.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У звязку з порушень вимог договору з виконання будівельних робіт його розірвали за згодою сторін. Під час перевірки обсягів робіт визначено, що частина з оплачених робіт не виконана.На підрядника подали до суду, який призначив технічно-будівельну процедуру. Чи можливо проведення нової процедури під час розгляду судової справи
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640, розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, в якому розглянуто питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі.
|
|
|
19.07.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Юридична особа, яка має багато структурних підрозділів видає НАКАЗ про необхідність внесення в частині змісту проектів Тендерних договорів певних пунктів, а саме.
відповідальність сторін;
Підписанти;
актів прийому та передачі товару.
Питання:
1. Можливе внесення змін в проект договору після Аукціону протігом 10-18 днів,
2. Можливе внесення цих змін шляхом укладанням додаткової угоди після підписання договору та його оприлюднення,
3.Чи являється внесення змін в розділі про відповідальність сторін - істотними умовами
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 583/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d2ffbb9f-c690-4820-9d55-5d8e02fe0ce3&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 637 ЦК України).
Щодо питання 3
Частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При цьому зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Разом з тим статтею 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
|
|
|
18.07.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми систематично вимагаємо від Замовників прибирати дискримінаційний пункт про гарантійні листи надані виробниками, відповідно до спільного листа Міністерства охорони здоров'я та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України N 01.7/33810 від 19.12.2018 (http://moz.gov.ua/uploads/1/9246-moz_mert.pdf). В якому у п.8 Замовникам не рекомендується висувати вимоги щодо надання постачальниками гарантійного листа від виробника про можливість поставки товару у визначені строки, оскільки це ніщо не гарантує, та в окремих випадках може спричинити дискримінацію потенційних учасників.
Але Замовники ці вимоги просто ігнорують (пишуть відписки) та продовжують свої "домашні" тендери
Приклади:
UA-2019-06-18-000592-a
UA-2019-06-21-002306-a
UA-2019-06-14-000619-b
Підкажіть, будь ласка, як вплинути на несумлінних Замовників яким МЕРТ, МОЗ та АМКУ не вказівка?
Як змусити Замовників виконувати рекоманції надані у листі N 01.7/33810 від 19.12.2018
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім того, особа має право звернутися до правоохоронних органів, повноваження яких визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
|
|
|
17.07.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А0215 здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг із застосуванням Законів України “Про публічні закупівлі” та “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”.
За результатами аудиту ефективності діяльності військової частини неодноразово вносились рекомендації (пропозиції) щодо більш ефективного використання коштів під час здійснення закупівель товарів (робіт і послуг), а саме:
запровадження механізмів закупівлі товарів безпосередньо у виробників, а не у посередників (за наявності декількох виробників такого товару на території України);
запровадження механізмів відхилення учасників закупівлі у разі наявності судових рішень зазначених у Єдиному реєстрі судових рішень, та отриманої інформації з інших джерел щодо неспроможності виконання умов договорів.
Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення щодо можливості запровадження зазначених вище механізмів під час проведення процедур закупівель, а також рекомендації яким чином передбачати такі механізми в тендерній документації (оголошенні про проведення відбору учасників).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У свою чергу, згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Про цьому згідно статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Ураховуючи зазначене та беручи до уваги мету Закону, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Поряд з цим інформуємо, що з метою формування загальноприйнятих норм етичної поведінки, дотримання основних принципів здійснення закупівель, запобігання можливим правопорушенням та конфлікту інтересів, Мінекономрозвитку пропонує замовникам використовувати розроблені Настанови щодо етичної поведінки замовників під час здійснення публічних закупівель, які містяться в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 "Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|