|
18.10.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне некомерційне підприємство «Гніванський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гніванської міської ради (код ЄДРПОУ 41877472) звертається з приводу наступного:
На засіданні Президії конгресу місцевих та регіональних влад підписано «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води в опалювальному сезоні 2021-2022 років» від 30.09.2021р.
Меморандумом зафіксовано вартість природного газу на виробництво теплової енергії для постачання тепла і гарячої води різним категоріям споживачів. Зокрема , для категорії бюджетних організацій зафіксовано вартість природного газу в розмірі 16,40 гривень за один кубічний метр, з ПДВ без вартості транспортування і розподілу (далі-пільговий тариф), який буде постачатись товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «Нафтогаз Трейдинг») до 01 січня 2023року.
Відповідно до п.12 ст.2 БК України: « бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими».
У зв’язку з вищезазначеним просимо надати роз’яснення чи має право комунальне некомерційне підприємство – заклад охорони здоров’я , яке отримує плату за надані послуги за Договорами з НСЗУ та частково фінансується з місцевого бюджету, провести закупівлю природного газу на підставі Меморандуму.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюється у порядку, встановленому Законом, шляхом застосування однієї із процедур, визначених статтею 13 Закону.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обґрунтувань для застосування такої процедури.
Докладніше з умовами для застосування переговорної процедури закупівлі можна ознайомитися в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
18.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Згідно з частиною другою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема, копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
1. Що є документами дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи вимагається статтею 41 Закону надання документа дозвільного характеру відповідно до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та Постанови КМУ№1107 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
16.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник "Відділ з питань освіти, молоді і спорту Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області" оголосив закупівлю - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-31-001785-b за результатами аукціону всі три учасники дискваліфіковані, проте ми учасник з найбільш економічно вигідною ціною подали скаргу в АМКУ на неправомірне рішення щодо відхилення нашої тенд.пропоз. Проте, Замовник не дочекавшись завершення періоду оскарження і розгляду скарги оголошує таку ж, але нову закупівлю https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-06-003139-a !! Тобто якщо наша скарга буде задоволена, наша пропозиція буде знову на розгляді і нова закупівля вже теж триватиме, бо прийом пропозицій завершується скоріше (22.10.21 р.) ніж призначений розгляд скарги (25.10.21 р.) ! Запитання - чи є такі дії замовника законними, як одночасно можна проводити закупівлю на одні і ті ж роботи, з тим самим предметом і оголошеною вартістю?!! Просимо надати пояснення, будемо вдячні.
Це пояснення Замовника, щодо повторного оголошення по закупівлі:
"Шановний учаснику! Виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Разом з тим закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
15.10.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Що таке початковий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад .
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, початковим вважається договір про закупівлю, який був укладений за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі з урахуванням всіх змін внесенних до нього (у разі наявності).
|
|
14.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником вимагалось надати в тенедрній пропозиції висновок СЕС на готовий виріб. Учасником наданий висновок, в якому об`єктом експертизи є предмет закупівлі та додатково ще товар через кому. Висновок дійсний на термін дії двох ГОСТів. Один ГОСТ дійсний на момент подачі пропозиції, а другий ГОСТ втратив чинність з 01.01.2019 року. Замовник відхиляє пропозицію, спираючись на те, що один з ГОСТів втратив чинність, то і висновок СЕС - є не дійсним. Чи правомірне це рішення ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується стандартів та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів у конкретних випадках.
|