Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції (далі-Закон), яка набула чинності 19.04.2020р. у пп.37), п.1 Ст.1 Закону передбачена можливість участі у закупівлі Учасника - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи, наприклад консорціум. Розуміємо, що такий консорціум без створення юридичної особи можливий лише за іноземним законодавством. Питання: Яким чином завантажувати через електронний майданчик Тендерну пропозицію такого Учасника? Чи як саме консорціум, який не має реєстраційних даних оскільки не є юридичною особою? Чи як уповноваженого учасника (члена) такого об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Для цілей цього Закону до об’єднання учасників зокрема належать об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи (абзац п’ятий пункту 37 частини першої статті 1 Закону).

Водночас відповідно до статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система).

При цьому частиною десятою статті 26 Закону визначено, що у разі якщо тендерна пропозиція/пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання.

Водночас реєстрація користувачів системи здійснюється одним зі способів визначених Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, яким визначено вимоги до функціонування електронної системи закупівель

У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).

Отже, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

07.05.2020

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

5882 / 5973

Статтею 16 Закону визначено, що Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям процедури закупівлі. До процедур закупівель, як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, відноситься і переговорна процедура закупівлі (пункт 2 ст.13 Закону). Проте, ст. 40 Закону, яка регламентує умови застосування переговорної процедури не передбачено надання учасниками процедури закупівлі підтвердження їх відповідності кваліфікаційним критеріям під час проведення переговорів, а містить лише вимоги щодо частини першої статті 17 Закону. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення щодо наявності/відсутності у замовника законного права вимагати від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям та про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до статті 16 Закону, особливо під час застосування переговорної процедури як виняток у випадках, передбачених пунктів 2-7 статті 40 Закону.

Відповідь

07.05.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

3816 / 3809

У нашого управління є необхідність укласти договір про нестандартне приєднання "під ключ" до електричних мереж системи розподілу під час здійснення реконструкції частини приміщень центру екстреної медичної допомоги. В зв’язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", виникає запитання щодо того, яку процедуру слід вибрати при здійсненні планування закупівлі виходячи з наступного. Вартість приєднання, яку зазначено у проекті договору між нашим управлінням та ПрАТ "КІРОВОГРАДОБЛЕРЕГО" дорівнює 59 893,68 грн. відповідно це - очікувана вартість процедури закупівлі. У вищевказаному Законі, а саме абз. 4 пункту 2 розділу 7 статті 3 "Сфера застосування Закону" зазначається, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі відсутності конкуренції з технічних причин. ПрАТ "Кіровоградоблерего" є монополістом у Кіровоградській області на ринку здійснення приєднань (стандартних та нестандартних) до існуючих електричних мереж. У зв’язку з цим виникає питання - яку процедуру, за даних обставин, слід обрати з метою правильного застосування діючого законодавства. Заздалегідь вдячні!

Відповідь

07.05.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

4681 / 4665

Закупівля ліків (відкриті торги), яка була розпочата до 19 квітня 2020 року та завершена 04 травня 2020 року за кодом 33600000-6 Фармацевтична продукція ЛОТ 2 на суму 29000,00 грн. невідбулась по причині відсутності достатньої кількості учасників. Як проводити закупівлю за Новим Законом, якщо загальна закупівля ліків з початку року перевищує ПОРОГИ?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.

Таким чином, в залежності від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.

Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.

Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.

Отже, у разі якщо за лотом торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі здійснення нової закупівлі така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.

07.05.2020

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

5076 / 4891

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі Закон), державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі – ДП «АМПУ») до складу якого входять 16 філій (відокремлених підрозділів ДП «АМПУ» які не мають статусу юридичних осіб) є замовником. Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. З огляду на викладене, філії не можуть від свого імені виступати замовником. Замовником може виступати саме юридична особа, яка здійснює закупівлю через уповноважений належним чином відокремлений підрозділ. Таким чином, ДП «АМПУ» створено на кожній філії тендерний комітет та визначено уповноважених осіб з проведення спрощених закупівель, в т.ч. і в апараті управління ДП «АМПУ», з метою забезпечення ефективного безперервного функціонування роботи замовника та його підрозділів як єдиного цілого. При цьому: пунктом 1 частини 10 статті 11 Закону передбачено, що уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; абзацом 12 пункту 1 частини 4 Розділу Х Закону передбачено, тендерний комітет планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. Оскільки в ДП «АМПУ» створено 17 тендерних комітетів та визначено понад 20 уповноважених осіб з проведення спрощених закупівель, з метою недопущення уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, звертаємось за наступними роз’ясненнями, - чи має право замовник внутрішнім розпорядчим документом покласти функцію централізованого планування та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель на один з тендерних комітетів та на одну з уповноважених осіб з проведення спрощених закупівель? - чи має можливість тендерний комітет та/або уповноважена особа, проводити процедури закупівель/спрощені процедури відповідно до річного плану закупівель, сформованого тендерним комітетом та/або уповноваженою особою з проведення спрощених закупівель, на яких внутрішнім розпорядчим документом покладено виконання функцій централізованого планування та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2