|
|
19.11.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України “Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” від 01.07.2021 №1599-IX пункт 3-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» викладено у новій редакції, згідно з яким передбачено поділ на дві групи товарів, що необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).
Перша група — це лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів;
Друга група — це усі інші товари (крім товарів першої групи).
Для першої групи передбачено, що перелік товарів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для другої групи передбачено застосування спрощених закупівель.
Питання:
1)Чи розповсюджуються на спрощені закупівлі товарів другої групи вартісні обмеження до 50 тисяч грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1020/2021 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07d032f-c3cc-4cc3-ac06-4e01a4fecef7&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 № 3304-04/47893-07 "Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=47893
|
|
|
19.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати письмову відповідь на наступні питання:
1.Згідно з рішенням Постійно діючої комісії адміністративної колегії Антимонопольного комітету нам, як замовнику, чи належить відмінити відхилення пропозиції ТОВ «ЛАЙТ КАМЕРА ГО» та продовжити процедуру відкритих торгів у термін 30 днів, тобто до 24 листопада 2021 року в рахуванням наступного.
18 листопада 2021р. управлінням подано позов немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України до Окружного адміністративного суду міста Києва. У разі, якщо ця справа не буде розглянута, як належить поступити: виконати рішення АМКУ на яке подано скаргу, або не вчиняти ніяких дій до прийняття рішення Окружним судом м. Києва?
2.Чи має право Антимонопольний комітет України накласти штрафні санкції за невиконання рішення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду.
Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель, здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, у тому числі щодо невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, належать до компетенції Держаудитслужби.
|
|
|
19.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
КП "Міжнародний аеропрт Запоріжжя"відноситься до замовників визначених у пункті 4 частини першої ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі". Аеропорт має котельню, яка виробляє теплову енергію для забезпечення теплом об'єкти аеропорту, але не має лицензії . Чи можливо закуповувати газ без застосування закону - п.2 ч.6ст.3 закуну, а саме : цей закон незастосовується, у випадку, якщо замовники, визначені у пункті4 частини першої ст.2 Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: 3) паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії.....
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1325/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0769f2e6-c5e1-4dcd-b664-3bdf83a0163a&lang=uk-UA
|
|
|
18.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи повинен центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, до здійснення оплати (на етапі взяття бюджетних зобов'язань) за договором про закупівлю, перевіряти наявність річного плану, та звіту по договору при укладанні договору здійсненого без використанні електронної системи. Чи потрібно в такому звіті оприлюднювати сканкопію договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (В яких випадках замовник повинен оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, а в яких – ні?, стор. 3), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 та в запиті 627/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA
|
|
|
18.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу Вас, надати роз`яснення, щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), в ситуації, яка склалася під час закупівлі, а саме:
Для потреб Державної прикордонної служби України, в грудні місяці 2020 року Військовою частиною 1471 (далі – Замовник) було проведено процедуру закупівлі та укладено договір на постачання товару для потреб 2021 року.
В зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань постачальником, вказаний договір було розірвано в березні 2021 року.
Оскільки потреба на вказаний товар – не відпала, в квітні 2021 року, Замовником було розпочато повторну процедуру закупівлі, яка в свою чергу не відбулась у зв’язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
В подальшому, було оголошено повторну процедуру закупівлі, яка триває на даний момент.
Питання:
Чи має право Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пп.3 п.3 ч.2 ст.40 Закону у зв’язку з розірванням договору з вини постачальника та нагальною потребою, яка виникла у Замовника під час проведення вищевказаної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|