|
24.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
При оплаті послуг щодо розгляду скарги, день відправлення платежу банком платника та день ідентифікації отримання платежу електронною системою закупівель (отримувач), може бути різним.
В такому випадку, який день вважається внесенням оплати щодо розгляду скаргу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Так, згідно з частиною другою статті 18 Закону за подання скарги до органу оскарження справляється плата через електронну систему закупівель в день подання скарги, після чого скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом зі скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель.
Розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 18 Закону).
У свою чергу, відповідно до пунктів 3 та 9 Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб'єкту оскарження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 292, адміністратор електронної системи закупівель забезпечує відкриття окремого рахунка в банку, в якому державі належить 75 відсотків і більше статутного капіталу, для зарахування плати за скаргу через електронну систему закупівель. Скарга вважається сплаченою з моменту зарахування коштів на окремий рахунок адміністратора.
Поряд з цим інформуємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.1 ст.75 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачу здійснюється на підставі ухвали суду, зміст якої не передбачає укладання договору про закупівлю.
Зазначені витрати відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України є одним з видів процесуальних витрат.
Частиною 2 ст.122 КПК України визначено, що витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Порядок і розмір вищезазначених витрат визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів».
Просимо надати роз’яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
08.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Пояснить, будь ласка, в якому нормативно-правовому акті визначено поняття «номенклатурна позиція».
Якщо закуповується персональний комп’ютер код ДК 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина), в склад якого входить: системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор «миш», чи є це номенклатурні позиції?
А якщо закуповується, наприклад, послуга «Послуги з утримання зелених насаджень» код ДК 021:2015:77310000-6: «Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень» в кількості 1 послуга, до складу якої входить обрізування дерев, омолодження дерев, корчування пеньків, навантаження деревини на транспортні засоби, захоронення/утилізація відходів?
Якщо визначати ці складові предмету закупівлі, як номенклатурні позиції, то деякі складові відносяться до інших кодів ДК, аніж код предмету закупівлі в цілому.
На мою думку, якщо закуповується одна одиниця товару, або одна послуга, то назва номенклатурної позиції співпадає з назвою предмету закупівлі (відповідно і код ДК), а їх складові повинні бути наведені в додатку до тендерній документації/оголошення про здійснення спрощеної закупівлі/закупівлі з використанням електронної системи закупівель «Інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Дана вимога дискримінтує учасників в участі по даній закупівлі.
Суть вимоги (орігінал нижче): "пункт 10) Довідка про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору за предметом закупівлі за 2020-2021 р. Довідка може бути складена в довільній формі, з зазначенням договору на поставку товару аналогічного предмету закупівлі, організації (замовника), суми договору, який був виконаний за 2020-2021р; також надати скан-копію аналогічного договору разом з копіями документів, що підтверджують фактичне виконання цього договору та лист-відгук від замовника згідно аналогічного договору, що вказаний в довідці."
Замовник:
Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м.Вінниці».
Код ЄДРПОУ: 35527334.
Місцезнаходження: Україна, 21034, м. Вінниця, вул. Миколи Зерова, 13.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у пунктах 1-6 частини першої статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Разом з тим звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації.
|
|
02.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Косенко Ілля Володимирович
м. Харків, вул. Плеханівська, 25
Доброго дня!
Пишу вам що до закупівлі з ідентифікатором UA-2020-12-31-003899-c
Замовник двічі, порушуючи закон, намагався скасувати торги (обидва протоколи про скасування були успішно оскаржені в АМКУ)
Термін дії тендерних пропозицій за цією закупівлею складає 90 днів. Враховуючи постійні протоколи від замовника про "продовження терміну розгляду пропозиції" та дві процедури оскарження (до 30 днів на виконання кожного з рішень АМКУ, до трьох днів на прийняття скарги, до 7 днів на розгляд, та до 20 днів на кваліфікацію), незабаром сплине термін дії усіх тендерних пропозицій по цій закупівлі, і пропозиції моєї компанії також. У зв'язку з цим, мені здається що замовник на законних підставах зможе скасувати закупівлю. Тобто, законно зробити те що двічі намагався зробити незаконно.
Чи є вихід з такої ситуації? Чи буде законним скасування закупівлі у такому випадку? Чи є законні інструменти, що забороняють відміну тендеру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 2455/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA
Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Водночас згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
|