|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У закупівлі, що здійснювалася шляхом застосування процедури відкриті торги, взяли участь 2 учасники. За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій Замовник визначив переможцем Учасника 1 та прийняв рішення про укладення договору з ним. Повідомлення про намір укласти договір оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу та надіслане переможцю згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закону). Проте Учасник 1 відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, про що повідомив Замовникові у листі.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 30 та ч. 3 ст. 32 Закону, Замовник відхилив тендерну пропозицію Учасника 1 і визначив переможцем Учасника 2. Повідомлення про намір укласти договір оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу та надіслане переможцю згідно з вимогами Закону.
Рішення Замовника щодо визначення нового переможця було оскаржене Учасником 1 у встановленому ст. 18 Закону порядку. За результатами розгляду скарги Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель визнала оскаржуване рішення Замовника правомірним і відмовила Учасникові 1 у задоволенні його скарги (рішення № 91-р/пк-пз).
Проте договір про закупівлю через незалежні від Замовника причини не був укладений у строк, визначений Законом, і з Учасником 2.
З огляду на зазначене вище відповідно до Закону підстави для прийняття Замовником рішення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, відсутні.
Разом з тим майданчиком (з посиланням на техзавдання ПРОЗОРРО), який використовує Замовник, не передбачено формування та оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі лише із зазначенням підстав для прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю без процедури відміни тендеру.
Якими мають бути наступні дії, рішення Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
24.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, чи правильно ми розуміємо з Вашого роз’яснення щодо визначення предмета закупівлі від 22.11.2016р., що визначальним знаком для визначення предмета закупівлі буде - третій. Тобто, наприклад, по проудктах харчування хліб, печиво, цукор, какао і т.д. за третім знаком мають однаковий показник, значить це буде один предмет закупівлі? Тоді сума закупівлі по даному предмету складатиме більше 200000 грн., що потребує проведення тендеру. Взагалі, якщо по продуктах харчування визначати предмет закупівлі за третім знаком, то практично всі продукти згрупуються до чотирьох-пяти предметів. Але за п’ятим знаком вони різняться й кожен окремий складе менше 200000 грн. Підкажіть, чи дійсно визначальним знаком для визначення предмета закупівлі з 01.01.2017р. за ДК 021:2015 буде третій знак? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що інформація щодо визначення предмета закупівлі міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.
|
|
|
02.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Тендерний комітет виконкому Саксаганської районної у місті ради, провів процедуру закупівлі "Офісне устаткування та приладдя різне", аукціон пройшов 19.02.2018, визначення переможця відбулося 23.02.2018 року. укладання угоди з урахуванням періоду оскарження було можливим з 06.03.2018 по 15.03.2018. 06.03.2018 ПОСТІЙНО ДІЮЧА АДМІНІСТРАТИВНА КОЛЕГІЯ
АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ своїм рішенням прийняла скаргу до рзгляду. Розглід скарги відбулося 20.03.2018. Рішення № 2501-р/пк-пз від 20.03.2018
було оприлюднено лише 29.03.2018 об 11:48. Питаня, з якого по яке число ми, як Замовник маємо право укласти договір з переможцем торгів. Будемо вдячні за терміновість відповіді, у звязку з тим, що Ваша відповідь допоможе розібратися втермінах укладання договору та недопустити порушення Законуц України "Про публічні закупівлі"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статі 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
У свою чергу, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
При цьому згідно з частиною одинадцятою статті 18 Закону протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель.
Поряд з цим, повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
27.07.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» «замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.»
Лісові господарства України є державними підприємствами з часткою власності держави 100%. Директора лісгоспів призначаються Державним агентством лісових ресурсів, яке є державною установою, шляхом підписання контрактів.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України «Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах».
Відповідно до ст. 2 Лісового кодексу України «Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства»
Основним видом діяльності лісових господарств є захист та створення лісових насаджень, лісівництво та інша діяльність в лісовому господарстві та надання допоміжних послуг в лісовому господарстві, що є забезпеченням потреб громади або держави з охорони лісу.
Також почастішали випадки коли лісові господарства вносять зміни в статути і позиціонують себе як державне комерційне підприємство, таким чином не проводять відкритих торгів та публікують лише звіти про укладені договори.
Враховуючи вищенаведене прошу надати відповідь чи є Замовником в розумінні Закону «Про публічні закупівлі» лісові господарства України?
Прошу надати чітку однозначну відповідь в зв’язку з великим об’ємом фінансових коштів, які витрачаються зазначеними підприємствами при закупівлі товарів, робіт та послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
02.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго Дня! Будь-ласка підскажіть до якого коду ДК021:2015 віднести дезинфікаційні та антисептичні засоби (які використовуються для дезинфекції приміщення в лікувальних установах)до 33631600-8- Антисептичні та дезінфекційні засоби чи до 24455000-8 Дезинфікаційні засоби
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|