|
|
09.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми брали участь у процедурі закупівлі «Обладнання для виміру коефіцієнту зчеплення на злітно-посадковій смузі» номер у ЦБД UA-2016-10-10-000187-a.
Згідно оголошення про проведення даної процедури закупівлі системою був встановлений період уточнень по 20.10.2016 13:04:21. Замовник 21.10.2016 о 19:35 опублікував зміни до тендерної документації, а саме до технічних характеристик, які суттєво змінюють предмет закупівлі.
Зміни до предмету закупівлі було внесено після закінчення терміну на надання роз’яснень щодо тендерної документації та термін на надання роз’яснень щодо тендерної документації замовником не був подовжений.
Таким чином учасники втратили можливість отримати роз’яснення, щодо предмету закупівлі після внесення замовником суттєвих шмін до тендерної документації.
Також згідно п.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень.
У завантаженій зміненій Документації конкурсних торгів вказана дата затвердження 23.09.2016 р., (а дата публікації змін 21.10.2016), що суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо роз’яснити:
1) Чи правомірна публікація замовником торгів змін до тендерної документації в строк, що перевищує один календарний день з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень?
2) Чи правомірно вносити зміни до технічних вимог предмету закупівлі або інші зміни до документації конкурсних торгів, що суттєво впливають на предмет закупівлі чи вимоги до учасника без можливості отримання учасником роз’яснень щодо них (без подовження строку на звернення через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону, зокрема фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації.
Водночас Законом не передбачено випадків продовження строку для надання роз’яснень замовником щодо тендерної документації.
У свою чергу, виходячи зі змісту статті 18 Закону, учасник процедури закупівлі, який вважає, що вимоги тендерної документації не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
Крім того, повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі та удосконалення застосування системи електронних закупівель, які будуть опрацьовані разом із заінтересованими органами влади під час підготовки відповідного законопроекту. У зв’язку з цим надіслана інформація взята до відома та буде врахована в роботі.
|
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" засноване на державній власності та належить до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України. Замовником робіт, які виконує Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" виступають регіональні управління Державної прикордонної служби України. Таким чином, Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" і регіональні управління Державної прикордонної служби України перебувають під контролем Адміністрації Державної Прикордонної служби України.
Просимо дати роз'яснення, чи підлягає Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" під умови афільованого підприємства зг.ст.1, розділу 1, пункту 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII як таке, що разом із замовником перебувають під контролем іншого суб'єкта господарювання.
В разі підтвердження статусу Державного підприємства "Окрема будівельна дільниця ДПСУ", підприємства як афільованого, чи можливо зг. ст. 2, розділу 1, пункту 4 виконувати роботи, послуги, закупку товарів для Державної прикордонної служби україни, не застосовуючи ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема до замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас з метою надання методологічної допомоги на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 щодо здійснення закупівель замовниками та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Разом з тим дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами (пункт 1 частини четвертої статті 2 Закону).
Діяльністю в окремих сферах господарювання є діяльність, що здійснюється в одній або декількох з сфер, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 Закону, виходячи зі змісту Закону.
Таким чином, якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робот і послуг, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини четвертої статті 2 Закону.
|
|
|
15.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В грудні 2016 року розпочато торги на закупівлю овочів для забезбечення роботи студентської їдальні в 2017 році. Тендерний комітет прийняв рішення щодо визначення процедури закупівлі з урахуванням кодів класифікатора як по 2010 так і по 2015 року, на підставі чого ми оголосили відкриті торги за предметом закупівлі (на теперешній час за кодом ДК2010-16) на сумк 32 тис. грн. Від потенційного учасника через електронний ресурс прийшло запитання, чому ми вирішили проводити відкриті торги а не допорогові закупівлі і, як слідство, вимагаємо великий пакет документів, за переліком для відкритих торгів. Питання: можемо ми, чи ні оголосити відкриті торги на закупівлю вартістю до граничної суми, не буде це порушенням чи іншим неправомірним кроком? Заздалегить вдячні, чекаємо відповіді.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень (частина перша статті 2 Закону).
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
У свою чергу, згідно з абзацом четвертим статті 2 Закону замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі проведення замовником такого відбору постачальника (надавача послуг, виконавця робіт) з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
|
|
|
28.11.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно складати річний план, додаток до річного плану закупівель та зміни, оприлюднювати їх, якщо сума закупівель не перевищує вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо в установі існує тендерний комітет, на який покладені функції щодо проведення допорогових закупівель? Понадпорогові закупівлі у поточному році не заплановано.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.
|
|
|
17.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»
п. 27) постачальник природного газу - суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають :
пп 27) транспортування та розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ, його зберігання в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами, та постачання, крім постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом;
Згідно з Листом Мінекономрозвитку від 01.12.2015 N 3302-05/40083-06 та відповідно до положень частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» всім споживачам гарантується право вибору та зміни постачальника природного газу. При цьому у зазначеному Законі України відсутні поняття “постачальник природного газу за нерегульованим тарифом” та “постачальник природного газу за регульованим тарифом”.
Питання: чи потрібно вимагати ліцензію на постачання природного газу в учасників процедури закупівлі природного газу при здійсненні закупівлі за бюджетні кошти, якщо постачальникам природного газу за нерегульованими тарифами отримання ліцензій відмінили, чи не буде вимога про надання ліцензії в тендерній документації дискримінацією учасників закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|