|
|
09.09.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Університет укладає госпдоговіри із зовнішними Замовниками на виконання науково-дослідних робіт та надання науково-технічних послуг. Після виконання робіт, що підтверджено актами виконаних робіт, підписаними двома сторонами на реєстраційний рахунок університету від Замовників надходять кошти за виконану роботу, за яку необхідно виплатити зарплату виконавцям робіт. Основні виконавці таких робіт і послуг є штатними працівниками університету, працюючими на 1,5 ставки, тому за виконану роботу університет укладає з такими працівниками договори ЦПХ (підряду) для виплати зарплати (це може бути одноразово або не більше, як за 2-3 місяці). Таких госпдоговорів із Замовниками протягом року університет укладає багато. Відповідно до Закону Про публічні закупівлі за всіма договорами підряду робилися звіти до системи ПРОЗОРО за конкретними кодами Єдиного закупівельного словника. На 01.07.2021 р. за всіма кодами поріг закупівель склав 50000 грн., а до кінця року є ще багато госпдоговорів, за якими виконується робота для Замовників і необхідно різним основним виконавцям виплачувати зарплату за договорами ЦПХ (підряду).
Питання: Чи потрібно за такими договорами ЦПХ надалі робити звіти до системи ПРОЗОРО, якщо ні, то який існує механізм подальшої виплати зарплати таким працівниками за договорами ЦПХ в університеті?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1455/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
|
|
|
15.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи законно вимагати Акт з технічного нагляду за сертифікованою системою управління безпечністю харчових продуктів згідно постійно діючих процедур заснованих на принципах НАССР, або Звіт про аудит систем менеджменту на відповідність вимогам ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи управління безпечністю харчових продуктів» або ДСТУ 4161-2003 “Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги” , ДСТУ ISO9001:2015 «Сертифікат управління якістю. Вимоги» та на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 на потужності ЯКИЙ ВИДАНИЙ не раніше 180 днів від дати оголошення
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Водночас згідно статті 24 цього Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Докладно щодо питання оскарження в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
23.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасник залучив субпідрядників/співвиконавців для виконання кваліфікаційних вимог визначених Замовником в тендерній документації, про що зазначив в своїй тендерній пропозиції.
Водночас в складі тендерної пропозиції цей же Учасник надав лист (вимагався вимогами ТД) що він не планує залучати субпідрядників/співвиконавців до фактичного виконання робіт/послуг.
Чи правомірно Учасник підтвердив свої кваліфікаційні критерії субпідрядником/співвиконавцем якого він не планує залучати до фактичного виконання договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Крім цього, будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, приймаються замовником самостійно.
Своєю чергою, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб`єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
16.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Доброго дня! Відповідно до листа-роз’яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020р. №3304-04/34835-06 Замовником не вимагається та перевіряється самостійно інформація за п. 2,3,8 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) щодо переможця процедури закупівлі.
Підкажіть, будь ласка, які можливі способи підтвердження самостійної перевірки інформації за п. 2,3,8 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) щодо переможця процедури закупівлі.
2. Відповідно до листа-роз’яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020р. №3304-04/34835-06 Замовником не вимагається та перевіряється самостійно інформація за п. 2,3,8 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) щодо переможця процедури закупівлі.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі» Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Під час проведення однієї процедур відкритих торгів, Замовником інформація була перевірена самостійно, тож Переможцем не надавалися документи з цими даними за п. 2,3,8 ст. 17, оскільки доступні відкриті єдині державні реєстри.
Таким чином, чи повинне підприємство як переможець надавати документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель за п. 2,3,8 ст. 17, якщо Замовник їх не вимагає та оскільки доступні відповідні відкриті єдині державні реєстри?
Заздалегідь вдячні за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
За старою редакцією Закону України "Про публічні закупівлі" в ст. 21 та ст.22 було чітко вказано про обов'язкове вказання ПДВ до очікуваної вартості предмету закупівлі, за новою редакцією дане уточнення відсутнє. в наказі № 275 від 18.02.2020 вказано, що
очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. В ст.5 ЗУ №922 описані принципи здійснення публічних закупівель, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, максимальна економія, ефективність та пропорційність.
Тому в нас виникло запитання чи буде законним і допустимим:
1. оголошення річного плану на всю суму виділених бюджетних коштів.
2. оголошення закупівлі на суму вже БЕЗ ПДВ.
3. подальше укладання договору з переможцем закупівлі.
3.1. якщо переможець не є платником ПДВ, то все залишається без змін.
3.2. якщо переможця є платником ПДВ, то за допомогою відповідного поля, під час публікації договору, вкати нову загальну суму з ПДВ, а сума без ПДВ буде заповнена автоматично.
Завдяки даному алгоритму буде досягнуто принципу недискримінації учасників, добросовісної конкуренції, та максимальної економії бюджетних коштів, завдяки можливості оформлення податкового кредиту.
Надайте будь-ласка інформацію, чи буде дане рішення допустимим і законним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 441/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|