|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Поряд з цим, відповідно до пункту 4 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів).
У свою чергу, частиною другою статті 19 Закону визначено, що звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
Добрий день! Звертаємось з проханням надати роз’яснення з наступного питання:
Нами (бюджетна установа) на початку цього року було укладено договір на капремонт даху - за процедурами Допорогових закупівель (загальна вартість робіт складала біля 1,3 млн.грн.).
На даний час - роботи ще не завершені, договір не закрито.
Однак, у ході виконання даних робіт - була виявлена помилка у проектній документації на ці роботи. Проектна організація - визнала свою помилку та зобов'язалася внести у проектно-кошторисну документацію відповідні коригування за власні кошти.
Але, після внесення таких коригувань (виправлення виявленої помилки) - збільшилися обсяги робіт (передбачених проектно-кошторисною документацією та раніше укладеною угодою), що призвело до збільшення загальної вартості робіт за проектно-кошторисною документацією на 40 тис.грн. (що становить близько 3% від ціни основного договору про закупівлю).
У зв'язку з чим, виникла необхідність у внесенні змін до раніше укладеного договору, а саме: щодо приведення суми договору у відповідність до відкоригованої проектно-кошторисної документації та забезпечення виконання повного обсягу робіт, передбаченого проектно-кошторисною документацією (включаючи додатковий обсяг, що виник після коригування проектної документації).
Наше питання - Як діяти в такій ситуації?
Чи можемо ми у даному випадку укласти з виконавцем робіт угоду на додатковий обсяг - за процедурами Допорогових закупівель (так як, загальна вартість додаткового обсягу робіт складає не більше 50 тис.грн., а основний договір було укладено - ще до введення у дію положень нового Закону України "Про публічні закупівлі")?
Чи можливо буде доцільніше у даному випадку - провести переговорну процедуру на закупівлю додаткового обсягу аналогічних робіт у того самого виконавця (на підставі положень пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", не враховуючи те, що основний договір був проведений у відповідності до діючих на той час вимог законодавства, але без проведення тендера)?
Дуже чекаємо Ваших порад.
Вдячні за відповідь!
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014№ 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до МОН.
|
Стосовно тендеру
https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews
що був здійснений на виконання бюджету
https://obolon.kyivcity.gov.ua/files/2019/5/11/302.PDF
стор. 8
Після ознайомившись з листом "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель"
3304-04/16225-06 від 16.04.2019, посилання: www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?fText=Щодо%20оскарження%2C%20здійснення%20контролю%20та%20моніторингу%20закупівель
лишилися наступні питання.
Питання, коротко:
(1), (2) Який орган (установа) уповноважені проводити безсторонню/офіційну експертизу
якості вищезгаданих робіт. У відповіді (формального) "замовника" на звернення (засобами 1551.gov.ua)
йдеться про відповідність ремонту ДБН В.2.3-4:2015 , однак є обґрунтовані сумніви
щодо відповідності даного ремонту ДБН В.2.3-5 (пункти 5.3.6, 7.3),
ДБН В.2.5-75 (пункти 3.17, 8.10.2) та ДСТУ Б В.2.5-26 (Додаток А, Додаток Б).
Які експерти уповноважені підтвердити чи спростувати сумніви щодо якості робіт?
(Яким чином зацікавлені громадяни можуть ініціювати перевірку / найняти даних експертів?)
(3) Чи розповсюджується на вищезгаданий тендер норма про разову плату за подання
скарги (від 5 до 15 тис грн). До відома - ціна "оскаржуваних матеріалів"
(вартість дощоприймача - до 5 тис грн) в 3-и рази менша за плату за оскарження
робіт (15 тис грн). Також у відгуку на Дозоро:
https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews
доволі детально викладена аргументація суті претензій до виконаних робіт.
(4) прошу надати роз'яснення, яким чином визначений правовий статус громадян, що
є по суті, фактичними "споживачами"(користувачами) послуг що замовляються за
бюджетні кошти ? (Права та обов'язки формального "замовника" та "виконавця" робіт
більш менш зрозумілі, однак не зовсім зрозумілий статус "безпосередньо зацікавлених"
громадян що є фактичними "споживачами" цих закуповуваних робіт/послуг)
Питання, більш детально:
[повний текст питання доданий у файлі "Повний-текст-питання.pdf"]
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1, 2
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 N 197, Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань затверджує: державні будівельні норми, в тому числі з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх територій, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів; положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію та її склад; положення про експериментальне будівництво; типове положення про Архітектурно-містобудівну раду та типову форму будівельного паспорта; правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будинків і споруд; склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць; методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах тощо.
Тому, з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади.
Щодо питання 3
Розмір плати за подання скарги до органу оскарження встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291.
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950
Зазначаємо, що плата стягується за скарги саме щодо процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, застосування яких є обов'язковим для замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Щодо питання 4
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту регулюється Законом України "Про захист прав споживачів".
При цьому Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
При цьому стаття 5 Закону України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Разом з тим Конституцією України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
|