|
|
05.07.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбайт» (Учасник) брало участь у процедурі закупівлі – "ДК 021:2015: 72210000-0 — Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-04-19-002642-c (далі - процедура закупівлі). Замовник визнав ТОВ «Спецбайт» переможцем. Один з учасників написав скаргу до АМК, який розглянувши скаргу прийняв рішення щодо скасування рішення замовника про визнання переможця. Наше підприємство готує позов до суду про визнання рішення АМК протиправним та його скасування. Відповідно до ч.12 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Враховуючи, що рішення рішення АМК набрало законної сили з моменту його проголошення, прошу відповісти на наступні питання:
1) Чи може Замовник відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» продовжити розгляд пропозицій інших учасників та визначити іншого учасника переможцем закупівлі ?
2) Чи можливо відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування рішення АМК України в частині зобов'язання Замовника скасувати рішення про визначення Учасника переможцем процедури закупівлі, визнати такого Учасника переможцем процедури закупівлі та опублікувати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір та в подальшому договір про закупівлю якщо вже буде укладено договір з інших учасником процедури закупівлі або прийнято рішення?
3) Чи можливо в такому випадку вжити заходів забезпечення позову, відповідно до глави 10 КАС України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Згідно частини першої статті 2 Глави 1 Розділу I Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 27 Глави 2 Розділу I КАСУ оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 150 Глави 10 Розділу I КАСУ суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. При цьому статтею 151 Глави 10 Розділу I КАСУ визначено види забезпечення позову.
Водночас відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до
ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
12.04.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашим підприємством був укладений договір на постачання електричної енергії згідно предмета закупівлі ДК 021: 2015 – код 09310000-5 Електрична енергія (Постачання електричної енергії)по вільним цінам. Істотні умови договору встановлені згідно ст. 180 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV зі змінами, а саме: предмет, ціна та строк дії договору.У зв’язку із почасовим коливанням ціни на ринку електроенергії постачальеником щомісячно змінюється ціна. Чи потрібно вносити зміни до договору якщо ціна змінюється на одну копійку у сторону збільшення або зменшення. Та чи може бути підтвердженням коливання ціни інформація про оптову ринкову ціну викладена на офіційному сайті Державного підприємства "Енергоринок". Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
|
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2018 році школою було закуплено послугу з організації шкільного харчування учнів пільгової категорії на суму до 200 тис. грн., у звязку з чим тендерні процедури не застосовувались. Однак, для закупівлі такої послуги в 2019 році необхідно проводити відкриті торги. Так, у січні 2019 року було оголошено тендер, однак останній не відбувся оскільки переможець торгів відмовився від укладення договору. А інший учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам. Однак, учні пільгової категорії не можуть залишитись без гарячого харчування. На цій підставі прошу надати розяснення: - чи можливо продовжити дії договору 2018 року, умовами якого це передбачено, якщо торги ще проведено; - чи поширюються на договір 2018 року вимоги ЗУ "Про публічні закупівлі"; - як можливо здійснити закупівлю цієї послуги на січень 2019 року, якщо відкриті торги відмінено через поведінку учасників? Яким чином можливо забезпечити гарячим харчуванням учнів пільгової категорії до моменту проведення тендеру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
|
31.10.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу дати розяснення, що до діючого Закону України «Про публічні закупівлі» в частині 6 ст. 2 -
Закупівля Палива Замовником запланована та розмежена у часі за технічними заявками та фінансовим планом на декілька процедур відкритих торгів (без публікації оголошення англійською мовою). Якщо сума оголошення за кожною закупівлею з означеного предмету не перевищує порогу в 133 тис. євро, але у сукупності за роком є більшою, чи є така ситуація порушенням з огляду на Закон за наведенною вище статею? Або за іншою? Яка відповідальність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надана у запиті 130/2017 від 26.01.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA
|
|
|
31.01.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Чи можна на тендерний комітет покласти повноваження щодо здійснення допорогових закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|