|
|
26.10.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі»
Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
п. 3 ч.2 ст. 40 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;
Підстава відповідно до частини другої статті 40 Закону зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, застосовується у разі якщо:
- після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо триваючого тендера;
- обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера
Статтею 18 Закону, передбачено порядок оскарження процедур закупівлі до Органу оскарження
ч. 24 ч. 8 Закону передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення:
- про яке оскарження прийнятих рішень зазначено у п. 3 ч.2 ст.40 Закону?
- чи являється оскарження до суду таким оскарженням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1982/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=79e64879-739e-4c17-a31e-0086c155f4d0&lang=uk-UA
|
|
|
06.12.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Предмет закупівлі 55523100-3 "Послуги з організації харчування в шкільній їдальні".
Виконавець: сам закуповує продукти харчуванн, виробляє страви та подає до столу на вживання. При визначенні вартості предмета закупівлі обчіслюеться саме вартість першой страви, вартість другої страви, вартість хліба, та напоїв, а потім все оформлюється актом наданих послуг.
Не зрозуміло це виготовлення страв (робота, проізводство) чи це послуги, то чому виконавець послуг ще й товар поставля?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
Предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Поряд з цим визначення поняття “послуги” та “товари” наведено в пунктах 17 та 32 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, відповідно до пункту 17 частини першої Закону послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає предмет закупівлі відповідно до Порядку, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
|
|
|
19.05.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оскільки Міністерство економічного розвитку та торгівлі України є уповноваженим органом виконавчої влади з координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення з таких питань:
Військова частина А3358 є розпорядником коштів третього ступеню, проводить свої видатки в межах асигнувань, які визначені в кошторисі.
18.01.2017 до військової частини А3358 надійшло фінансування в розмірі 260 000,00 грн., відповідальними виконавцями частини було визначено потребу в закупівлі, тендерним комітетом було складено додатки до плану закупівель на 2017 рік № 1, 2 від 24.01.2017 (вартість кожного предмета закупівлі, який визначений згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 не дорівнює та не перевищує 200 00,00 грн.), зазначені додатки були оприлюднені на електронному майданчику «Держзакупівлі.Онлайн».
01.02.2017 до військової частини А3358 надійшов кошторис на 2017 рік, тендерним комітетом було проведено аналіз доходів і видатків, які включені до кошторису з урахуванням доходів і видатків, які були зазначені в тимчасовому кошторисі, та складено додаток № 3 до річного плану закупівель на 2017 рік. В зазначеному додатку загальна сума коштів, на які планується провести закупівлю товарів та послуг становить 2 545 000,00 грн. (з урахуванням 260 000,00 грн., які було включено до додатків № 1 та 2), вартість кожного предмета закупівлі, який визначений згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 не дорівнює та не перевищує 200 00,00 грн., зазначений додаток також був оприлюднений на електронному майданчику «Держзакупівлі.Онлайн».
На теперішній час за кодом ДК 021:2015-35420000-4 «Частини транспортних засобів військового призначення» закуплено товару на загальну суму 99 500,00 грн., сума, яка включена до додатку № 3 до плану закупівель по даному коду становить 199 000,00 грн.
Слід зауважити, що військова частина А3358 сама потребу в закупівлі не визначає, оскільки закупівля майна проводиться згідно розпоряджень довольчих органів Міністерства оборони України, майно, яке закуповується, використовується, в основному, для забезпечення потреб Збройних Сил України та для відновлення озброєння, військової техніки Збройних Сил України, в тому числі, яка пошкоджена в районі проведення антитерористичної операції та території Донецької та Луганської областей. З огляду на вищезазначене, скільки і якого майна необхідно закупити і яка в ньому потреба на рік, визначити практично неможливо.
Питання:
1. як проводити подальшу закупівлю за кодом ДК 021:2015-35420000-4 «Частини транспортних засобів військового призначення», якщо закупівля товару за даним кодом перевищить 199 000,00 грн.: згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» з проведенням процедури закупівлі «відкриті торги», навіть якщо потреба в подальшій закупівлі становить до 200 000,00 грн., чи без проведення «відкритих торгів» з проведенням допорогової процедури закупівлі?
2. чи необхідно для визначення порогу застосування Закону України «Про публічні закупівлі» додавати суми закупівель по кожному конкретному коду ДК 021:2015 згідно всіх додатків, які було складено (додаток № 3 до плану закупівель на 2017 рік, який складено згідно кошторису на 2017 рік, та додатки № 1, 2, які були складені згідно тимчасового кошторису на 2017 рік) чи додатки, які були складені згідно тимчасового кошторису враховувати не потрібно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Українським інститутом національної пам'яті, відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", проведено двічі відкриті торги по замовленню послуг:
- з Поточного ремонту приміщень будівлі (приміщення 2,3,4,6 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16 »;
- з Поточний ремонт приміщень будівлі (приміщення 1,7,8,13 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16».
Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" вищезазначені закупівлі не відбулись у зв'язку з відсутністю необхідної кількості учасників.
Тому, для організації та проведення ремонтних робіт виникла потреба в проведенні переговорної процедури на підставі п.1, ч.2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедурою відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом.
Враховуючи строки проведення переговорної процедури та строки проведення ремонтних робіт/наданні послуг, які мають бути "розумними", стає зрозуміло, що у 2021 бюджетному році не можливо провести переговорну процедуру та укласти договір на проведення поточного ремонту з переможцем переговорної процедури.
Виходячи з вищезазначеного, прошу дати відповідь на питання:
1) Чи можна в даному випадку провести переговорну процедуру у 2022 році на підставі п1. ч2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які не відбулись у 2021 році.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
|
25.11.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виникла потреба додаткової закупівлі у зв'язку із необхідністю проведення додаткових робіт не зазначених у початковому проекті, але які стали необхідними для виконання проекту. Вибрано переговорна процедура закіпівлі. Назва робіт початкового проекту "Реконструкція", клас наслідків СС1. Назва робіт у додатковій закупівлі повинна звучати тільки «Реконструкція»? Чи можливо «Капітальний ремонт»? Роботи по початковому договору «Реконструкція» ще ведуться. Чи необхідно робити експертизу кошторисної частини проектної документації на роботи додаткової закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20, розміщено листи від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.
Разом з тим питання щодо проведення експертизи на частину проектної документації розглянуто у запиті 254/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3eacb5bf-2c70-4c03-a657-597f574131e3&lang=uk-UA
|