Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Відповідно п.2 ст.7 до Закону України "Про публічні закупівлі"(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 9, ст.89): Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів: до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю; вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частинию. Згідно п.21 ст. 116 Бюджетного кодексу України до порушення бюджетного законодавства відноситься: порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов'язань. Щоб не надавати необґрунтовану відмову в реєстрації договорів про закупівлю, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідно чітке визначення-роз'яснення, щодо повноважень на перевірку відповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі". Прошу надати відповідь з наступних питань: - У абзаці 4 п.2 ст. 7 Закону України"Про публічні закупівлі" необхідно перевіряти необхідні документи на відповідність вимогам тільки законодавства у сфері публічних закупівель чи всього законодавства? - Яким шляхом проводиться перевірка відповідності документів підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника? - У разі виявлення невідповідностей у документах законодавству підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю, при цьому чи потрібно реєструвати документи у цьому підрозділі?

Відповідь

20.09.2017

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

6475 / 6304

Концерн "МТМ" відноситься до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.Підприємством планується закупівля проектних робіт на встановлення ІТП на 88 обєктах(очікувана сума закупівлі не перевищує 5 млн.грн.,очікувана сума за кожним обєктом не перевищує 50 тис. грн.)з укладанням одного договору на всі обєкти. Питання - як правильно внести зміни в додаток до річного плану закупівель: однією сумою за договором чи за кожним обєктом?

Відповідь

26.03.2019

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

6473 / 6238

Нами було проведено 2 процедури закупівель (вільні торги) щодо предмету закупівлі електроенергії , які не відбулися внаслідок недостатньої кількості учасників.Предмет закупівлі - самі кВт*год, без розподілу, щоб не суперечити суті закупівель. 1) Чи маємо ми право провести переговорну процедуру з постачальником універсальної послуги (кВт*год+розподіл)? 2) Чи можна вже під час самої переговорної процедури змінити кількість і очікувану суму та чи не відтермінує ця зміна в річному плані і закупівлі граничний строк підписання договора (наприклад, опублікували оголошення 10го числа, 5 днів оскарження, слідуючі 15 днів на підписання(тобто 20 днів з дня публікації наміру укласти договір), 25го числа змінилася сума річних асигнувань і прийшлось зменшити суму закупівлі)?

Відповідь

01.06.2018

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6473 / 6427

Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти це – кошти державного бюджету, бюджету автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності. Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади це - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: - органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; - наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Водночас вказаними та іншими нормативними актами не визначено сфера застосування та зміст наступних визначень: промислова, комерційна діяльність, діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення щодо окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: застосування, розмежування та змісту визначень: «промислова основа діяльності замовника», «комерційна основа діяльності замовника», «діяльність замовника із забезпечення потреб держави або територіальної громади»; межі поширення дії Закону на кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності; порядку закупівлі товарів, робіт, послуг суб’єктами господарювання державної та комунальної власності за рахунок коштів (публічних коштів) отриманих ними від їхньої господарської діяльності, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі.

Відповідь

28.07.2020

Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель

Розширений перегляд

6472 / 6556

Доброго дня. Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла у суб’єкта запиту як замовника процедури закупівлі. Так, процедура закупівлі (відкриті торги) здійснюється суб’єктом запиту згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» в попередній редакції станом на 17 квітня 2020 року (дата оприлюднення оголошення). Учасником процедури закупівлі рішення замовника про визначення переможця торгів було оскаржено до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, рішенням якої в задоволені поданої скарги відмовлено. Вказану відмову учасник процедури закупівлі оскаржив до суду, подавши заяву про забезпечення позову, яку суд задовольнив частково: заборонив продовжувати процедуру закупівлі, та зокрема, заборонив замовнику процедури закупівлі на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі. Внаслідок судової заборони, договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі у строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не було укладено. У зв’язку з вищевказаним, просимо надати наступні роз’яснення: 1). Чи поновлюються строки укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування судової заборони на укладання договору про закупівлю? Яким державним органом такі строки поновлюються? 2). Чи можливо укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі з пропущенням строків, визначених ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вини у такому пропущені не має ні в замовника торгів, ні в переможця процедури закупівлі? 3). Якщо строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не поновлюються, або є не можливим укладення договору про закупівлю з пропущенням вище зазначених строків, чи може пропущення цих строків бути підставою для відміни торгів? Наприклад, відміна торгів з підстав, викладених ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель)? Дякуємо за надані роз’яснення.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2