|
|
01.02.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
В разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни на електроенергію, чи можна змінювати ціну (в бік зменшення або збільшення) за розрахунковий період (місяць) чи зміни відносяться до договору в цілому(на рік) відповідно підпункту 7 пункту 19. (Формула зміни ціни прописана в договорі)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запиті № 807/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fcad125-8164-4035-bc1d-0c820cd1f454&lang=uk-UA
|
|
|
20.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Уряд постановою № 1298 від 12.12.2023 «Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» затвердив вимоги до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг. Ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 1 грудня 2022 р. № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації», тобто з 31.12.203 року.
Міністерство цифрової трансформації України повідомляло, що постанова унормовує технічні вимоги до створення та перевірки вдосконалених електронних підписів чи печаток. Це дозволить використовувати такі підписи для отримання електронних послуг на постійній основі. Використання кваліфікованого е-підпису більше не вимагатиметься.
У зв’язку з вищевикладеним,
просимо роз’яснити:
1. Чи мають право замовники торгів (державні установи, підприємства, організації) після 31.12.2023 року продовжувати користуватись кваліфікованими електронними підписами на захищеному носії (точені) чи вони повинні їх замінити після 31.12.2023 року?
2. Чи мають право учасники торгів (юридичні особи приватної/державної форми власності, фізичні особи-підприємці) після 31.12.2023 року продовжувати користуватись кваліфікованими електронними підписами на захищеному носії (точені) чи вони повинні їх замінити після 31.12.2023 року?
3. Що саме буде змінено після 31.12.2023 року під час перевірки/ розшифровки електронного підпису? Яка саме інформація повинна відображатись при перевірці /розшифруванні електронного підпису, та в яких полях, наприклад в полі «Алгоритм підпису» або «Тип підпису», тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації тощо.
Тому, з питання щодо постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2023 № 1298 "Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" слід звертатися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|
|
|
23.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою уникнення фальсифікації продукції, чи має право Замовник закупівлі за результатами проведення запиту ціни пропозиції та перед підписанням договору про закупівлю отримати перед постачанням товару зразок подальшого товару, що буде використано медичними закладами та лабораторіями в роботі? Замовник намагається уникнути фальсифікації продукції, котра необхідна пацієнтам, для аналізу життя та здоров’я людей. 2. З метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості та якості, чи може Замовник під час проведення процедури запиту ціни пропозиції просити надати оригінал гарантійного листа виробника (представництва, філії виробника - якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України) або представника, дилера, дистриб'ютора, уповноваженого на це виробником, яким підтверджується можливість поставки запропонованого товару, який є предметом закупівлі цих торгів у кількості, зі строками придатності та в терміни?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Відповідно до пункту 57 Порядку запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Згідно з пунктом 58 Порядку постачальник через електронний каталог подає пропозицію відповідно до вимог, установлених замовником у запиті пропозицій постачальників в електронній системі закупівель, та постачальник у відповідь на запит пропозицій постачальників від замовника не може подати пропозицію, товар в якій не відповідає специфікації товару, що зазначена в такому запиті. Відхилення пропозиції переможця відбору відбувається з підстав, визначених пунктом 64 Порядку, якщо постачальник: 1) не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку; 2) письмово відмовився від укладення договору на умовах, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників; 3) пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Разом з тим, відповідно до вимог пункту 66 Порядку умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу. З огляду на викладене, договір, що укладається за результатами запиту пропозицій постачальників, не повинен відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників. Згідно з пунктом 49 Порядку у разі непідписання постачальником договору на умовах, зазначених замовником в запиті пропозицій постачальників, замовник може подати звернення з інформацією про таке порушення через електронну систему закупівель до адміністратора. У разі наявності у постачальника трьох випадків порушень протягом одного календарного місяця або п’яти випадків порушень протягом трьох календарних місяців можливість подавати таким постачальником пропозиції на запити замовників блокується адміністратором в електронному каталозі на 90 календарних днів з дня оприлюднення адміністратором рішення на веб-порталі Уповноваженого органу у відповідності до пункту 52 Порядку. Водночас зазначаємо, що положеннями Закону та Особливостей надання зразка товару не передбачено. Тому, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час здійснення придбання необхідно дотримуватись мати Закону та принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону. При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647 |
|
|
23.02.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 уповноважена особа, на яку покладено обов’язки за організацію та проведення процедур закупівель, має право на доплату за додаткове навантаження. Згідно прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» скасовані стимулюючі надбавки державним службовцям за інтенсивність та особливо важливу роботу. Враховуючи зазначені зміни в законодавстві (з 01.01.2024 року), просимо надати роз’яснення щодо механізму призначення доплати за виконання функцій уповноваженої особи – державного службовця та можливий розмір такої доплати.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
08.02.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чому Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"в умовах воєнного стану витрачає такі великі гроші налогоплатників на придбання легковика. Як що за ці гроші можно купити 2 автомобіля іншого виробника. Закупівля №23087698 Легковий автомобіль SKODA Octavia A8 Ambition 1,4 TSI/110kW 8 AG (або еквівалент)
Бюджет 2 224 480,00 грн. з ПДВ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявноії потреби або у разі плановоії потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Будь-які рішення щодо публічних закупівель, у тому числі щодо потреби у товарах, роботах, послугах, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі.
При цьому визначення потреб замовника та їх цільового призначення не є предметом регулювання Закону та Особливостей.
Крім цього, зазначаємо, що згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю щодо питань публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|