|
|
08.11.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У яку статтю Калькуляції собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України), що передбачена Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою КМУ від 02.08.2022 № 861, включати витрати на ввізне мито, сплачене при імпорті компонентів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 946/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA
При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки.
Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
|
|
|
07.11.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня колеги. Прошу надати роз'яснення щодо застосування п.6-1 Розділу Х прикінцевих положень Закону України "Про публічні закупівлі".
При вивченні даного питання думки експертів з описаного нижче питання розділились, тому в спільноті Замовники трактують норму локалізації по різному й відповідно проводять закупівлю з порушенням.
Питання:
1. В разі якщо замовником придбається Товар, який є в переліку п.п.2 п.6-1 Закону але вартість самої закупівлі менше 200 тис. грн. Але в річному плану Замовника загальна сума закупівель предмета закупівель перевищує 200 тис.грн (наприклад дві закупівлі по 150 тис.грн, де кожна не підпадає під вимогу але разом сума перевищує нижню межу, з урахуванням, що потреба не передбачена в один час. Тобто відсутній поділ предмета закупівлі для уникнення процедури закупівлі). Чи потрібно замовнику застосовувати вимогу пункту 6-1 до кожної з закупівель, коли вартість предмета закупівлі менша нижньої границі застосування вимоги, але загально-річна потреба (план) перевищує нижню границю? Питання сформоване з урахуванням абз.2 п.10 статті 3 Закону, а саме - Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Так, пунктом 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відповідний відсоток на конкретний рік. Водночас вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку підпункту 2 пункту 6-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Відповідно до пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. З огляду на викладене, планування закупівель здійснюється замовниками самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Вимога про ступінь локалізації предмета закупівлі встановлюється у разі якщо вартість предмета запланованої закупівлі становить або перевищує 200 тисяч гривень, якщо планування закупівлі відбувається поступово, то в залежності від заявленої вартості предмета закупівлі. |
|
|
11.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка відбувається об`єднання двох закладів шляхом злиття, буде створюватись нова юридична установа. Підскажіть, що робити з договорами, які діють на момент злиття, розривати, робити додаткову угоду на правонаступництво, як правильно? Коди дк в новій установі будуть з нуля рахуватися чи підбиватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1259/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваеного органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b6a6e75-673e-4117-95ee-51981fd9211d&lang=uk-UA
|
|
|
22.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати пояснення щодо наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону про публічні закупівлі цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник.
Якщо замовник виконує роботи на замовлення споживача в ході яких встановлюється обладнання, що закуповується ним для споживача і таке обладнання перепродується споживачу за договором виконання робіт (не окремим договором перепродажу товару, а саме в специфікації робіт), то чи може замовник застосовувати дане виключення.
Просимо звернути увагу, що таке обладнання, хоч і купується замовником, але не купується для використання замовником, а виключно для встановлення споживачу. Іноді споживач сам обирає яке обладнання він хоче щоб для нього закупити.
Таким чином, обладнання купується для перепродажу, але не за договором перепродажу товару, а за договором виконання робіт, що передбачають установлення відповідного обладнання.
Враховуючи, що норма Закону не визначає форму перепродажу, прошу підтвердити чи може у окресленому випадку замовник не застосовувати Закон?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо що відповідь на питання міститься в запиті № 437/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e97e2a7c-2118-4759-a8aa-c885f612b5c4&lang=uk-UA
При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. При цьому положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення віднесення предметів до таких, на які не поширюється дія Закону у конкретних випадках.
|
|
|
09.01.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі -Закон), Міністерство економіки України є уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель.
В останній час Україні склалася стала практика правоохоронних органів вбачати «сумніви щодо вартості закупленої» продукції придбаної по процедурі публічних закупівель.
Майже за кожним випадком закупівлі за тендерною процедурою проводиться досудове розслідування під приводом «завищення вартості» закупівлі від ринкової вартості.
Більш за все від цього страждає продавець, відносно якого проводять слідчі дії що перешкоджає веденню господарської діяльності.
Будь-яке підприємство, що погодилось на участь в тендері та перемогло, має величезний потенційний ризик бути звинуваченим в «завищенні ринкової вартості».
Правоохоронні органи жодним чином не враховують інші істотні умови: кон’юнктуру ринку, наявність банківської гарантії, розмір майнової відповідальності, гарантійні умови та інше.
Конкурентна процедура закупівлі конкретного товару на конкретних істотних умовах, встановлює дійсну ринкову ціну, на відміну від експертного висновку, що має суб’єктивну теоретичну думку.
Але результати ринкової процедури, що відбулась в реальних умовах ринку, без порушень законодавства, спростовуються висновком окремого експерта про іншу ринкову вартість, що є підставою для правоохоронних органів робити хибни висновки про «завищення вартості» та нанесення збитків, привласнення коштів, тощо.
Це питання є загальним, дуже актуальним, прошу надати консультацію та відповіді на наступні питання, за можливості послідовно на кожне:
- при проведенні процедури державних закупівель чи зобов’язаний замовник та/або учасники такої процедури, в будь-який спосіб визначати/встановлювати ринкову вартість товарів та послуг, що є предметом закупівель?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати/дорівнювати, бути менш ринковій вартості такого майна?
- чи є підставою для скасування результатів торгів, не укладання договору чи будь-яких інших дій з боку учасника торгів та/або замовника у разі невідповідності, перевищення вартості товару визначеною результатами торгів над ринковою вартістю товару?
- чи має будь-яке правове значення для результатів процедури державних закупівель, що проведені відповідно до вимог законодавства, ринкова вартість товару встановлена експертом?
- чи може вважатись порушенням процедури державних закупівель, якщо ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти вище ринковій вартості такого майна визначеної експертом?
- які дії повинні вчинити замовник та учасники процедури державних закупівель у разі встановлення факту перевищення вартості товару визначеною торгами, над ринковою вартістю встановленою експертом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Водночас основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України "Про ціни і ціноутворення". Отже, питання цінової політики суб'єкта господарювання і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, не є прежметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Для визначення очікуваної вартості замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика), що розроблена на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, та яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Водночас питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та способів визначення розглянуте у запиті № 736/2023, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UAОчікувана вартість предмета закупівлі зазначається замовником як в оголошенні про проведення відкритих торгів, так і в тендерній документації. Пунктом 28 Особливостей передбачено право замовника встановити у тендерній документації можливість для учасника подавати тендерну пропозицію з ціною, що перевищує очікувану вартість предмета закупівлі. Якщо замовник дозволяє подавати учасникові таку тендерну пропозицію, то він повинен зазначити в тендерній документації про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Прийнятний відсоток перевищення розраховується самостійно замовником, з урахуванням можливостей для здійснення подальшої оплати закупівлі (виділення додаткових коштів або перерозподілу зекономлених коштів тощо). Зазначене положення передбачене Особливостями для забезпечення можливості здійснення закупівлі з огляду на зростання цін на відповідному ринку під впливом об'єктивних обставин, що можуть відбуватись під час проведення відкритих торгів замовником. Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретні кількість товару або обсяги визначених робіт чи послуг, які було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною тендерної пропозиції, яка є найбільш економічно вигідною (за результатами електронного ауціону або без його застосування згідно з пунктом 37 Особливостей) .
У свою чергу, пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
Також Державна аудиторська служба України здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з положень статті 6 Господарського кодексу України одним із принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
|