|
|
04.04.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Комунальне підприємство (органи місцевого самоврядування володіє більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи) уклало договір підряду на виконання робіт з розпорядником бюджетних коштів на суму 600 000,00 грн. Для виконання робіт, передбачених договором підряду, комунальному підприємству необхідно закупити матеріал (товар), вартість якого перевищує 100 000,00 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником є юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Враховуючи вартісні межі предмета закупівлі (вартість одного найменування товару за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника), вимоги ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та наявність договору підряду на виконання робіт за бюджетні кошти прошу надати роз’яснення чи необхідно у даному випадку комунальному підприємству проводити тендерні торги на придбання товару.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робот чи послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
|
24.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу третього пункту 4 Розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275, очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також Галузевих виробничих норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, відповідно до розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації.
На даний час ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».
Згідно з підпунктом 1 пункту 2.5 Розділу ІІ Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01.11. 2021 року № 281 (далі – Настанова), вартість будівництва визначається на стадії проектування ― у складі інвесторської кошторисної документації.
Відповідно до пункту 3.1 Розділу ІІІ Настанови кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На даний час службами відновлення та розвитку інфраструктури в областях (далі – Служби) на виконання Порядку реалізації експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382, делеговано функції замовника робіт з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), у тому числі на підставі наданих облдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування (ОМС) проектними документаціями на об’єкти будівництва. Вказані проектні документації було розроблено ОМС (на замовлення ОМС) та затверджено за результатами проведеної експертизи.
Просимо надати роз’яснення, чи можуть Служби, за умови, що проектна документація не передається на їх баланс та авторські майнові права на таку проектну документацію у них відсутні, вносити зміни щодо цін на ресурси, визначених у складі інвесторської кошторисної документації (в сторону зменшення), зазначати очікувану вартість закупівлі іншу від кошторисної вартості об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації (в сторону зменшення)?
Додатково просимо надати роз’яснення щодо механізму коригування інвесторської кошторисної документації в розробленій та затвердженій за результатами проведеної експертизи проектній документації у разі виявлення замовником завищених цін на матеріально-технічні ресурси.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель"( Щодо змін, внесених до порядку визначення предмета закупівлі ), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. |
|
|
06.09.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Радма" Код ЄДРПОУ 05417851, є унітарним підприємством, яке підпорядковується НАН України та утримується виключно за рахунок власних коштів (госпрозрахункове), бюджетних коштів ДП "Радма" не має.
Чи зобов'язане ДП "Радма" проводити публічні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
|
31.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право Замовник, при закупівлі продуктів харчування для закладів освіти, за процедурою відкриті торги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами від 17.02.2023 №157) (далі-Особливості), у разі коливання ціни за одиницю товару на ринку у бік зменшення, посилаючись на пп.2 п.19 Особливостей, укласти додаткову угоду на зміну ціни за одиницю товару саме у бік зменшення та внести зміни до істотних умов договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Так, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. При цьому слід розуміти, що оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, то сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей відповідно до коливання ціни на ринку.
|
|
|
22.08.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України (ідент. код 39117736) (далі - Інститут) є відокремленим структурним підрозділом (без статусу юридичної особи) Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363) з кодом 610 - філія (інший відокремлений підрозділ) згідно Класифікатора організаційно-правових форм господарювання.
При закупівлі товарів, робіт та послуг Інститут керується Законом України “Про публічні закупівлі” та постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України , на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (із змінами, далі – Особливості).
Відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.
З цього питання Мінекономіки надано листом роз'яснення від 08.12.2022 року № 3323-04/78667-06. Зокрема, щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) вказується, що “філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення власних потреб, за наявності рішення замовника – юридичної особи. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу, а спосіб закупівлі обирається в залежності від вартісних меж предмета закупівлі, визначеного для відокремленого підрозділу.”
Відповідно до підпункту 99 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. № 838) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
З огляду на вищевикладене, просимо надати роз'яснення з наступних питань:
1. Чи означає право Інституту як відокремленого підрозділу “здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу” та визначення предмету закупівлі “замовником окремо для відокремленого підрозділу” можливість Університету як юридичної особи не враховувати сумарно для Університету і Інституту заплановану очікувану вартість закупівлі при визначенні способів проведення закупівель згідно пункту 10 Особливостей?
2. В який спосіб та яким документом має бути оформлено рішення замовника – юридичної особи про закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення потреб відокремленого підрозділу — Інституту?
Начальник інституту Віктор ГВОЗДЬ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) стор. 3-5 ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості).
Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей.
У вищезазначеному листі у розділі “Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами)” міститься інформація про поняття відокремлених підрозділів згідно Цивільного та Господарського кодексів України.
Відокремлені підрозділи (філії та представництва) здійснюють публічні закупівлі від імені замовника та відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника можуть здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб.
Отже, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб за наявності рішення замовника - юридичної особи можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення власних потреб, у тому числі самостійно у відповідності до порядку проведення відкритих торгів Особливостей оприлюднювати оголошення про їх проведення. При цьому зазначаємо, що інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника.
При цьому будь - які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|