|
|
14.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Дайте будь ласка роз'яснення: чи підпадає тимчасова споруда (яка не має права власності, а лише паспорт прив'язки) під дію Закону Украхни "Про публічні закупівлі" , а саме пункт 5 статті 3?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20, розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить інформацію щодо нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно.
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
Крім того, визначення поняття “будівля” наведено в пункті 3 ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
|
|
|
06.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу."
Враховуючи, що переважна більшість митниць України не має власних складських приміщень, або має дуже маленькі складські площі, питання розміщення товарів та майна у орендованих приміщеннях виникає у всіх митниць України без винятку.
У звязку зі створенням одної юридичної особи (Держмитслужби) та ліквідацією самостійних юридичних осіб (митниці), виникає проблема у проведені процедури із закупівлі послуг відповідального зберігання!!!! Дуже велика!!!!
на теперешній час всі митниці України утримуються з одного кошторису - тобто потреби митниць по всій Україні плюсуються та випливає процедура закупівлі "Відкриті торги"!!! А саму закупівлю проводить кожна митниця окремо!
на практиці це виглядає так - проводиться закупівля послуг зберігання у великій кількості вартістю ро 1,20 гривень з кожним підприємством окремо!!!
Термін даної процедури вам відомий.
Але це не все.
термін розміщення вилученого за протоколами про порушення митних правил майна та товарів на склад митного органу - одна доба!!!
передбачити заздалегідь кількість вилученого майна та кількість договорів, розмір та вид складських приміщень неможливо!
Також виникає питання перебування майна та товарів у орендованих приміщеннях на початку року! При відсутності кошторисних призначень та необхідності проведення процедур закупівель.
Обмірковуючи ситуацію, щодо відповідального зберігання майна можна прийти до висновку, що ЗУ Про публічні закупівлі в данному випадку не працює: 1. Завжди будуть порушуватись строки прийняття вилученого майна (на протязі доби). 2. Не можливо провести процедури відкритих торгів на початку року, так як 20% не покриє часові проміжки для їх проведення. Та ряд інших супутніх проблем, такі як можливі нестачі майна, не затвердження необхідних кошторисних призначень тощо.... Для вирішення цих питань необхідний комлексний підхід в зміні чинного законодавства: або включити відповідальне зберігання до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги, або скасувати саме поняття відповідального зберігання в митному кодексі та інших документах, а майно передавати на зберігання як передають правоохоронні органи.
На нашу думку перший варіант є оптимальним.
В разі не здійснення цих заходів на митницях завжди виникатимуть проблеми з цього приводу.
Проблема відсутності власних складів митниць, неможливість спланувати порушення митних правил, обсяг вилученого майна, обмежений строк прийняття товарів потребують надання митницям повноважень самостійно укладати договора.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Водночас повідомляємо, що Міністерством ведеться робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель, а також аналізуються пропозиції для внесення змін до Закону України України “Про публічні закупівлі” в частині здійснення закупівель філіями з урахуванням, зокрема їх досвіду як замовників.
|
|
|
14.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи дозволяється застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень (ч. 3 ст. 3 Закону України "Про публіні закупівлі")?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1374/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Цікавить таке питання, чи може уповноважена особа призначатися з числа військовослужбовців, якщо так, то яким чином оформлювати доплату за виконання додаткового навантаження. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 571/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ca016de-02a8-430d-a0c5-c63b8202e85d&lang=uk-UA
|
|
|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, можливі способи розв’язання ситуації:
Державне підприємство, засноване 100% на державній власності, в січні 2021 року уклало договір з Теплопостачальником на постачання товару – теплової енергії в гарячій воді. Договором визначені: кількість теплової енергії, ціна одиниці товару, загальна ціна товару (обсяг закупівлі), строк дії договору: до 31.12.2021 року; товар постачається на умовах щомісячної попередньої оплати.
Зміни в договір не вносились, додаткові угоди не укладалися, загальний обсяг товару за договором покупцем повністю не вибраний.
З жовтня 2021 року Теплопостачальник, посилаючись на Рішення КМДА № 2145 (збільшення тарифів) та Постанову КМУ №1209 (додаткові нарахування плати за теплову енергію), в односторонньому порядку збільшив ціну товару у 4,97 рази і почав виставляти рахунки та списувати попередню оплату, виходячи з нових цін. Підприємство ці рахунки Теплопостачальника не визнає через їх невідповідність умовам укладеного договору.
1.01.2022 року договір закінчив свою дію. Виходячи з умов договору, через попередню оплату значний борг (переплата) рахується за Теплопостачальником. Натомість Теплопостачальник рахує (обліковує) за Підприємством значний борг (за новими цінами, який перевищує визначений договором обсяг закупівлі) і попереджає Підприємство про припинення теплопостачання до погашення спірного боргу. Крім того, Теплопостачальник відмовляється укладати договір на 2022 рік до погашення спірного боргу.
На думку Підприємства, з огляду на ч. 5, 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Теплопостачальник не має права на зміну в односторонньому порядку ціни товару, проте, будучи монополістом, створює безвихідні умови для Підприємства в частині забезпечення теплом його робочих приміщень.
Просимо надати правову оцінку діям Теплопостачальника в зазначеній ситуації з огляду на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати консультацію (пораду) стосовно подальших дій і можливостей Підприємства для розв’язання ситуації і забезпечення теплопостачання його робочих приміщень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю теплопостачальника, пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
|