|
13.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Як здійснювати регуляторну діяльність в ОМС без оновленої методики розрахунку орендної плати за майно, що перебуває у комунальній власності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції Мінекономіки, пропонуємо його надіслати до органу, до повноважень якого належить порушене питання.
Так, згідно з статтею 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
|
|
29.06.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, будь ласка допоможіть вирішити наступне питання. Постачальник перейшов на нову систему оподаткування на період дії воєнного стану та став не платником ПДВ. Але для нас сума договору не змінилася. Постачальник не став зменшувати ціну за одиницю товару. Ціна за одиницю, яка була (27,06 грн.з ПДВ, залишилась такою ж, 27,06 грн.,але без ПДВ). Як оформити ці зміни? Додатковою угодою? але ж який пункт частини 5 ст 41 Закону вибрати, адже пункт 6 не підходить, так як загальна сума договору не змінилась, а інших, які підходять я не бачу. Невже тільки розірвання і укладання нового договору? Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
09.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Ми є замовником, який здійснює свою діяльність в окремій сфері господарювання (пункт 4 частина перша стаття 2 Закону України «Про публічні закупівлі»). Відповідно до нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 19 квітня 2020 року (зі змінами): замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону здійснюють спрощені закупівлі товару (товарів) за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та не перевищує 1 мільйон гривень.
Чи поширюється ця умова щодо закупівлі товару (товарів) вказаним замовником при придбанні товарів через Prozorro Market?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною третьою статті 3 Закону визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів.
Згідно з пунктом 7 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо закупівля товарів здійснюється з використанням електронного каталогу.
Отже, у разі якщо вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, та такий предмет наявний у електронному каталозі, замовник може здійснювати таку закупівлю використовуючи електронний каталог.
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємство КП «ОБЛТРАНСБУД» є Замовником на проведення ремонтних робіт. На теперішній час на підприємстві виникло наступне питання.
У деяких договорах, що були укладені шляхом відкритих торгів/спрощеної закупівлі відповідно первинного кошторису були передбачені конкретні види робіт, але під час реалізації проєкту стало очевидно що певні роботи не потрібні і кошти, що були виділені на дані роботи, залишаються невикористаними.
Просимо надати роз’яснення чи можливо відповідно п.3 ч.5 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме: «зміна істотних умов - покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю», внести зміни та використати ці гроші за тим же об’єктом але витративши їх на інший вид робіт при чому покращиться стан та якість проєкту без збільшення ціни враховуючи те, що головний архітектор проєкту затвердив такі покращення та зміни.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1386/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ce1a830-03ce-4732-8fca-acbf7f18d679&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
відмінивши торги на етапі розгляду пропозиції нашого підприємства, замовник закупівлі відмінив торги "відсутність подальшої потреби". Ми розуміємо , що кошти віділено, потреба є, але на першому місці незапланований переможець. таким чином через 10 днів Замовник має право знов оголосити закупівлю і знов її відмінити поки не дочекається перемоги своєї фірми. Чиварто оскаржити такі дії і як унеможливити в цьому році оголошення процедури повторно
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас відповідно до частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.
Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Поряд з цим Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом року.
У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Крім того, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|