|
|
16.09.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звільнено з роботи директора Центру/голову тендерного комітету. В.о.директора є діючим заступником голови тендерного комітету.Згідно Положення, у разі відсутності голови комітету його обов’язки виконує секретар. Чи можна призначити/обрати нового голову тендерного комітету???Чи формувти заново новий склад ТК ???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Згідно з абзацом четвертим пункту 4 розділу Х Закону для цілей цього Закону тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом.
Склад тендерного комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. Примірне положення про тендерний комітет затверджується Уповноваженим органом (абзац сьомий та чотирнадцятий пункту 4 розділу Х Закону).
Поряд з цим пропонуємо ознайомитись з листом від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
Отже, замовники під час розроблення положення про тендерний комітет можуть керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 в частині, що не суперечить вимогам Закону.
Крім цього, пропонуємо ознайомитися з листом від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
|
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Чи можу я працювати як уповноважена особа одночасно на двох підприємствах (не держслужба), де на одному - за основним місцем роботи, а на другому - за сумісництвом? Якщо так, то чи потрібен при цьому другий КЕП?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Так, проект Закону про електронні довірчі послуги був розроблений Міністерством юстиції України та Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Таким чином, з питання порушеного у запиті щодо отримання одночасно декількох КЕП пропонуємо звернутися безпосередньо до розробників Закону № 2155-VIII.
Поряд з цим питання сумісництва/суміщення уповноваженої особи регулюється трудовим законодавством.
Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.
|
|
|
24.02.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення щодо обов'язковості укладання Договору, як документу за яким виникають зобов'язання.
Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Така норма щодо обов'язкового оприлюднення замовником в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель буде застосовуватися з 19.04.2020 з введенням у дію нової редакції Закону.
Питання: 1. Чи є обов'язковим укладання саме Договору, як документа за яким виникають зобов'язання (далі - Договір) та його розміщувати? У випадку здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, а на підставі наданих установі накладних, рахунку-фактури, акту, тощо (тобто без укладання Договору), вартість (сумарно по предмету закупівлі) яких не перевищує 50 тисяч гривень чи потрібно розміщувати відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю та розміщувати вищенаведені документи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 206/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
Разом з тим Закон не містить обов’язку щодо розміщення в електронній системі закупівель замовником договору або іншого документа, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.
|
|
|
18.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз’яснення щодо проведення публічних закупівель наркотичних засобів:
- Діазепам (Diazepam) – розчин для ін'єкцій, 5 мг/мл по 2 мл;
- Морфін (Morphine) – розчин для ін'єкцій, 10 мг / мл 1 мл;
- Фентаніл (Fentanyl) – розчин для ін'єкцій, 0,05 мг/мл по 2 мл;
на які наказом МОЗ України «Про затвердження Реєстру граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти, станом на 28 серпня 2019 року» від 11.10.2019 року №2072 регламентуються граничні оптово-відпускні ціни. Проте, відпускні ринкові ціни в середньому на названі препарати станом на 01.02.2020 року є іншими, а саме набагато вищими.
1Діазепам (Diazepam) – Граничні оптово-відпускні ціни, грн.4,25.Відпускні ринкові ціни, грн.40,00
2Морфін (Morphine) –Граничні оптово-відпускні ціни, грн.6,72 Відпускні ринкові ціни, грн.53,00
3Фентаніл (Fentanyl) – Граничні оптово-відпускні ціни, грн.4,47.Відпускні ринкові ціни, грн.57,80. По затвердженим наказом МОЗ цінах ніхто з постачальників не постачає наркотичні засоби і, відповідно не приймає участь в оголошених закупівлях. Як вирішити це нагальне питання закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів та зокрема, затверджує перелік лікарських засобів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів та на які встановлюються граничні оптово-відпускні ціни, та реєстр граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів.
Тому, з питання застосування Наказу від 11.10.2019 № 2072 “Про затвердження Реєстру граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти, станом на 28 серпня 2019 року” слід звертатись до МОЗ.
|
|
|
28.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В лютому місяці 2022 року Підприємством була розпочата переговорна процедура по придбанню послуг з підстав, визначених п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону «Про публічні закупівлі» - відсутність конкуренції з технічних причин.
Дана процедура не була завершена, оскільки строки для укладення та розміщення договору припали на період після 24.02., на час, який характеризуємо як форс-мажорні обставини.
На сьогодні Підприємство планує укласти прямий договір для придбання вищезазначених послуг відповідно до положень Постанови КМУ від 28.02.2022 року №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», прописавши пункт строку дії договору наступним чином: «Договір діє з дати його укладення і до скасування воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 з подальшими змінами, але не пізніше ніж до 31.12.2022. У частині оплати договір діє до повного виконання сторонами узятих на себе зобов’язань за цим Договором.»
Проте контрагент не погоджується з таким формулюванням, наполягаючи на тому, що положення Постанови КМУ від 28.02.2022 року №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» не зобов’язують укладати договір (договори) виключно на час воєнного стану.
Враховуючи викладене, просимо надати консультацію: чи вправі Підприємство укладаючи прямий договір на підставі положень Постанови КМУ від 28.02.2022 року №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» зазначати строк дії договору до 31.12.2022 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16796
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|