|
|
10.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
по пункту 2 Примірної методики, затвердженної наказом №275:Для визначення вартості закупівлі послуг, Замовнику не надано достатню кількість комерційних пропоззицій. В минулому періоді була аналогічна закупівля, крім того здійснено аналіз аналогічних закупівель в системі ПРОЗОРО. ПИТАННЯ: застосовувати можна тільки одну - власну закупівлю, чи можна усереднити три закупівлі інших замовників ???
Питання друге. В абз 3 пункту 2 мова йде про індекс інфляції, а в абзаці 4 коєф індексації. Що нам небхідно застосовувати.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості.
Щодо питання 1
Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі - Закон) та має рекомендаційний характер.
Виходячи з пунктів 2 розділів І "Загальні положення" і III "Методи визначення очікуваної вартості" примірної методики розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг може здійснюватися на підставі закупівельних цін попередніх закупівель, тобто цін на товари власних проведених процедур, або укладених угод (договорів, додаткових угод, рахунків-фактур тощо) інших організаторів закупівель, як вже виконаних, так і діючих.
При цьому, у разі якщо закупівлі інших замовників співставні за параметрами, умовами закупівель тощо, замовник може використовувати вказані закупівельні ціни.
Водночас способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, тому вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
Щодо питання 2
Відповідно до абзаців 3-5 пункту 2 розділу III "Методи визначення очікуваної вартості" примірної методики для розрахунку очікуваної вартості можуть використовуватись як ціни попередніх власних закупівель замовника (укладених договорів) аналогічних/ідентичних товарів/послуг, так і ціни відповідних закупівель минулих періодів, інформація про які міститься в електронній системі закупівель "Prozorro", з урахуванням індексу інфляції, зміни курсів іноземних валют (у разі, якщо в наявності є валютна складова в ціні товару/послуги), які приведені до єдиних умов.
Як інформаційні джерела використовуються: для індексу інфляції - офіційний вебсайт Державної служби статистики України, для курсів іноземних валют - офіційний вебсайт Національного банку України.
З метою встановлення поточних цін, до цін попередніх закупівель застосовується коефіцієнт індексації, розрахований за допомогою калькулятора індексації на офіційному вебсайті Державної служби статистики України.
Базисним місяцем, який застосовується для розрахунку коефіцієнта індексації, є місяць, наступний за місяцем укладання угоди у минулому періоді; коефіцієнт індексації розраховується відносно місяця, що передує місяцю, у якому здійснюється розрахунок очікуваної вартості. Коефіцієнти індексації розраховуються щодо кожного джерела інформації про ціни. В подальших розрахунках очікуваної вартості використовується мінімальний коефіцієнт індексації.
|
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обовязково оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель.
Наше Управління є органом державної влади і планує взяти в оренду частину технологічних приміщень і укласти договір оренди нерухомого майна на приблизну суму 250 тис. грн.
Враховуючи викладене, просимо розяснити чи підпадає така закупівля під дію Закону, чи повинні ми застосовувати у такому випадку одну з конкурентних процедур, визначених ст.13 закону, чи обмежитися оприлюдненням в електронній системі закупівель звітом про договір про закупівлю, укладеним без її використання.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 970/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=590c0f4b-6f58-4301-8e8e-214c90f96b4e&lang=uk-UA
Крім цього, згідно з частиною третью статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей Закон не застосовується у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, в цілому не поширюється на випадки, передбачені частинами п"ятою та шостою статті 3 Закону, крім пунктів 19 та 21 частини пятої статті 3 Закону, які передбачають оприлюднення визначеної Законом інформації.
Тому інформація про такі закупівлі не включається до річного плану, не оприлюднюється та не потребує звітування.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
19.02.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У поточному році планується реорганізація органів Казначейства Сумської області шляхом приєднання до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області підвідомчих управлінь. Яким чином правонаступник за договорами про закупівлю повинен оприлюднювати інформацію про внесення змін до таких договорів та звітувати про їх виконання в електронній систмі закупівель? Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано у запиті № № 173/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b20321b-94dc-4f26-aac4-78e2ba58027d&lang=uk-UA
|
|
|
16.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Аналізуючи нову редакцію Закону України «Про публічні закупівлі» (мова йде про редакцію, яка набуде чинності 19.04.2020 року) нами встановлено наступне.
Відповідно до ч.16 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Як ми розуміємо, для реалізації вищевказаної норми Закону України «Про публічні закупівлі» на електронних майданчиках повинні бути створені відповідні поля, які у таких випадках повинен заповнювати замовник.
Однак, нам не зрозуміло, чим повинне повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель, супроводжуватися протоколом засідання тендерного комітету або уповноваженої особи.
Питання:
1.Чи потрібно замовнику складати протокол засідання тендерного комітету або уповноваженої особи з переліком недоліків, які виявлено під час розгляду тендерної пропозиції учасника, які такий учасник може усунути на підставі повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей?
2.У разі, якщо протокол необхідно складати, то чи повинен він оприлюднюватися в електронній системі закупівель, чи достатньо заповнити лише поля повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей?
Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Щодо питання 1
Відповідно до частини десятої статті 11 нової редакції Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Згідно з пунктом 4 розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення.
Отже, тендерний комітет або уповноважена особа оформлюють протоколи у разі прийняття відповідних рішень.
Щодо питання 2
Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 нової редакції Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:
1) перелік виявлених невідповідностей;
2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;
3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Водночас наразі здійснюється робота з технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель.
|
|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Проясніть, будь ласка, питання щодо публікації (оприлюднення) на сайті (майданчиках) Прозоро Договорів про відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дитини з інвалідностю (далі -Договір)...
Відповідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 309 ( зі змінами ) маємо укладати договори та направляти на реабілітацію діток з інвалідністю.
Враховуючи вищевикладене, цікавить - чи доцільно Договір відносити саме до ЗАКУПІВЕЛЬ, оскільки метою Закону України «Про Публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, а закупівля - це є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Просимо обгрунтувати чи підпадає під дію Закону України «Про Публічні закупівлі» відшкодування вартості реабілітаційних послуг, якщо в розумінні договору відшкодування розглядається не в якості оплати за надані послуги, а в якості компенсаційної виплати.
Дякуємо...
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|