|
12.09.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
По закупівлі (відкриті торги) послуг «Поточний ремонт дорожнього покриття вулиць м. Світловодськ» (оголошення UA-2017-07-06-000023-с) проведено поточний ремонт дорожнього покриття загальною площею 6987,2 м2, вартістю 2019296,00грн. (що на 79410грн. дешевше від очікуваної вартості) на п’яти вулицях міста.
Будівельними нормами ГБН Г.1-218-182:2011 визначено, що вулиця не може вважатися окремим лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, оскільки на ній розташовані окремі лінійні об’єкти, а саме: проїзна частина, тротуари, вуличне освітлення та інше.
Чи є порушення по зазначеній закупівлі у визначені предмета закупівлі, а саме: недотримання вимоги ч.2 р.2 Порядку №454 та п.18 ч.1 ст1 Закону №922
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок (зі змінами)).
Відповідно до Порядку (зі змінами) під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Таким чином, предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим об"єктом згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”.
Разом з тим, ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” містять визначення поняття лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури.
|
|
07.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ "Кевлар" взяло участь у процедурі закупівлі за предметом "охоронні послуги". За результатами електронного аукціону зайняло 3-є місце серед 4 учасників. Перші два учасники були дискваліфіковані, а ми - визнані переможцем. На шостий день після публікацї повідомлення про намір укласти договір наша пропозиція була відхилена з підстав неподання нами документів за ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", хоча ми документи здали у відділення зв'язку в останній 5-й день строку, встановленого ст. 17 вказаного закону та тендерної документацією. Після нашої дискваліфікації замовник перейшов до наступної і останньої тендерної пропозиції і відхилив її з технічних питань забезпечення охоронників. Після цього замовник на підставі ст. 31 даного закону відмінив торги. Відхилення нашої пропозиції, пропозиції останнього учасника та відміна торгів відбулися в один день. Тендер закритий. Ми не мали технічної можливості подати скаргу в АКУ через Прозорро через закриття тендеру, письмову скаргу вони не прийняли. Ми звернулися у господарський суд і виграли справу: рішення замовника про відхилення нашої пропозиції та відміну торгів скасовані, але в укладенні договору про закупівлю - відмовлено. Рішення набрало законної сили. Але замовник не може повернути тендер на стадію опублікування повідомлення про намір укласти договір з технічних причин. Ми у системі Прозорро також не можемо за даною закупівлею нічого зробити через технічну неможливість. Питання: як виконати таке рішення господарського суду технічно і фактично у системі Прозорро та укласти договір з наступною публікацією звіту про проведену процедуру закупівлю та укладеного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 787/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8e2aa98-a9ca-442a-8a5a-609ae9ee5451&lang=uk-UA
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В своїй тендерній документації замовник відповідно до Статті 24 Закону зазначив вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії яка повинна бути безвідкличною, безумовною.
В складі тендерної пропозиції учасником наданий лист банківської гарантії що має ознаки умовної через відсутність в ній заяви про безумовність та посилання на певні умови, встановлені у ненаданому договорі про надання гарантії із банком-гарантом в тому числі і терміни набуття гарантією чинності.
Чи правомочний замовник прийняти до уваги розяснення банка-гаранта стосовно цих умов, що за запитом Замовника на підставі частини 7 Статті 28 надані після кінцевого строку подання тендерних пропозицій та допустити пропозицію до проведення оцінки або замовник повинний відхилити тендерну пропозицію такого учасника на підставі частини 1 Статті 30 як такого, що не надав забезпечення тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
При цьому метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Водночас статтею 3 Закону встановлені принципи здійснення закупівель.
Виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймає тендерний комітет або уповноважена особа(и) замовника. При цьому підстави для відхилення визначені у статті 30 Закону.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
27.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є порушенням порядку проведення переговорної процедури закупівлі товару "електрична енергія", що проводиться у єдиного постачальника в межах області за 2-ма лотами (місцезнаходження відокремленого структурного підрозділу та основна адреса заклвду), якщо в укладених договорах в розділі "Предмет закупівлі" вказазувати "постачальник зобов'язується постачати електричну енергію" ( без вказівки тексту "лот 1" та "лот 2" відповідно). Казна зауважує на абз.3 п.2 ст. 7 Закону - "невідповідність документів вимогам законодавства", а саме порушення Порядку визначення предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
23.05.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Роз'ясніть будь ласка, у разі якщо переговорну процедуру, застосовану як виняток згідно п.4 ч.2 ст. 35 Закону, відмінено внаслідок не подання учасником, з яким оприлюднено намір укласти договір, документів згідно ст. 17 Закону (довідка МВС про не судимість, довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів(замовник визначив це у переліку документів необхідних для застосування переговорної процедури)), чи може Замовник вдруге застосувати переговорну процедуру згідно п.4 ч.2 ст. 35 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 783/2017 від 01.08.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fdde64e-aa6f-4a2a-847f-e4fa3dc49042&lang=uk-UA
|