|
|
16.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
2 липня 2020 року на веб-порталі уповноваженого органу було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів та звіт про результати проведення процедури закупівлі по предмету: “ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (“Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.. Осипенка смт Сахновщина Сахновщинського району Харківської області (від вул Комарова до провулку Перекопського))” (ідентифікатор закупівлі - UA-2020-07-22-005251-b).
Водночас, в оголошенні про проведення відкритих торгів, що формується в форматі pdf містяться пункти “Узагальнена назва” та “Назва предмета закупівлі”, які потім дублюються в звіті про результати проведення процедури закупівлі. Під час формування форми оголошення про проведення відкритих торгів та звіту про результати проведення процедури закупівлі в електронній системі закупівель було допущено технічну помилку в пункті “Назва предмета закупівлі”.
При цьому пункт “Узагальнена назва” містить правильне формулювання назви предмета закпівлі та коду Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015.
Відповідно до положень статті 12 Закону України “Про публічні закупівлі” та наказу Мінекономрозвитку від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в системі здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. Розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в системі в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель.
Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону просимо Уповноважений орган надати консультацію щодо того чи може після оприлюднення відповідної інформації тендерний комітет прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні (як це було передбачено у відповіді Уповноваженого органу на запит 82/2017, що розміщена за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 82/2017 та 202/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=70505e2b-58dd-47ec-bab0-783ddc0b2ef7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Укладений договір підряду за результатами процедури відкритих торгів по "старому" Закону. Роботи за даним договором не виконувались в зв"язку з відсутністю потреби в цих роботах та відсутністю фінансування. Чи повинен Замовник оприлюднювати Звіт про виконання ( даному випадку невиконання) договору, в яки терміни та яка відповідальність у разі несвоєчасного оприлюднення Звіту (розмір штрафних санкцій тощо) якщо такий Звіт потрібен.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас аналогічна відповідь щодо оприлюднення звіту про виконання договору міститься у запиті 159/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a55ead75-cf21-4264-bd1c-27e8c7ab5dcf&lang=uk-UA
Поряд з цим відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Так, зокрема статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі та відповідальність у разі настання яких передбачена відповідальність, зокрема за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства.
Згідно з частиною третьою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
При цьому, оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Розясніть, будь ласка, чи має право Замовник завершити допорогову закупівлю за старим Законом чи все ж таки потрібно скасувати допорогову закупівлю та провести її як спрощену по новому Закону, який вступив в дію з 19.04.2020
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
27.11.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
1. Постало питання щодо алгоритму зазначення джерел фінансування.
Приклад, якщо відбувається співфінансування за кошти Державного бюджету які надійшли на рахунки місцевого бюджету 70% і кошти безпосередньо місцевого бюджету 30% (субвенція НУШ).
У нас такі варіанти:
Місцевий бюджет [сума], Місцевий бюджет [сума]
Державний бюджет [сума], Місцевий бюджет [сума]
Місцевий бюджет [сума] (повна сума на предмет закупівлі)
Інше [сума], Місцевий бюджет [сума]
Інше [сума]
Який/які правильний/ні?
2. Надано додаткові кошти. Джерело фінансування Місцевий бюджет. В описі до джерела фінансування в полі Опис було зазначено "Рішення міської ради від дати [X]". Оголошено відкриті торги. Наступного дня надійшло повідомлення, що виділення коштів скасовано рішенням Виконавчого комітету (не погоджено). Рішенням міської ради від дати [Y] кошти було надано повторно в тому самому об'ємі. Торги відбулись. Готується підписання договору.
Питання в наступному, чи правомірно залишити необов'язкове поле Опис без змін враховуючи ч.2 Наказу МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, і продовжити підписання договору оскільки необхідні кошти все ж таки виділено в розмірі який зазначено в Річному плані, Оголошенні про проведення відкритих торгів, полі Джерело фінансування. Додатково враховуючи те, що Замовники мають право планувати, оголошувати закупівлі до затвердження відповідних кошторисних призначень. Дякую за відповіді!
Дякуємо за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Наказом Мінекономрозвитку від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490”, унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі - Наказ).
Так, пунктом 2 Наказу встановлено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою.
Таким чином, замовник самостійно заповнює обов’язкові поля.
Додатково зазначаємо, що рекомендації стосовно заповнення в електронній системі поля “джерело фінансування” доступні на інформаційному ресурсі ДП "Прозорро" infobox.prozorro.org за посиланнями https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji, https://infobox.prozorro.org/updates/yak-zaznachiti-dzherelo-finansuvannya-v-prozorro
|
|
|
05.10.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Роз'ясніть, будь ласка, як правильно обраховувати вказані строки.
Мова ведеться про те, що від моменту внесення замовником змін до тендерної документації ще додаємо 7 календарних днів і таким чином продовжуємо кінцевий строк для подання тендерних пропозицій на таку кількість днів, незалежно від вже встановленого кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Чи що внесення змін до тендерної документації можливо лише не менше ніж за 7 календарних днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого під час розміщення оголошення про закупівлю, І в такому випадку фактично ніякого продовження немає. Бо із Закону та наявних роз'яснень не зрозуміло, як правильно обраховувати вказані строки продовження,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Таким чином, Законом передбачено обов”язок продовження строку подання тендерних пропозицій у разі внесення змін до тендерної документації, якщо до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишається менше ніж сім днів.
При цьому у разі, якщо до закінчення строку залишається сім та більше днів, необхідність продовження строку подання тендерних пропозицій відсутня.
|