Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
26.08.2020 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
3408 / 3430
Між нами як електропостачальною організацією та замовником укладено договір про закупівлю електричної енергії на 2020 рік. Складовою частиною ціни за одиницю товару – електричної енергії – є тариф оператора системи передачі, який змінювався декілька разів з моменту укладення дійсного договору відповідними постановами НКРЕКП (тариф ОСП є державно регульованою ціною складовою вартості електричної енергії). Дійсним укладеним договором не врегульовано питання щодо зміни ціни за одиницю товару в разі збільшення тарифу ОСП. Після проведених переговорів між нами як постачальником та між замовником із наданням відповідних доказів збільшення вартості електричної енергії через зростання даного тарифу для укладення відповідних додаткових угод, і після направлення проектів таких угод, замовником проігноровано укладання будь-яких змін договору, в тому числі й змін в частині збільшення вартості за одиницю товару електричної енергії через зміну законодавчо встановленого тарифу. Відтак замовник відмовляється підписувати будь-які додаткові угоди та відповідно й оплачувати за спожиту електричну енергію з урахуванням нового тарифу ОСП. Згідно ГК одностороння відмова від виконання договору забороняється. Відповідно, наша компанія, не має можливості постачати товар – електричну енергію, із врахуванням нечинного, неактуального тарифу на послуги ОСП, котрий значно виріс, порівняно із моментом укладення договору, оскільки це спричиняє збитки нашій господарсько-фінансовій діяльності. Як нам розірвати дійсний договір? якщо учасник відмовляється його розривати чи підписувати будь-які додаткові угоди та й взагалі ігнорує будь-яку нашу спробу урегулювати ситуацію, що склалася.
Відповідь
13.08.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
3408 / 3643
Чи є аварійний стан карнизів адмінбудівлі МЗС (про що свідчить акт огляду технічного стану будівлі), яка наразі експлуатується, об'єктивною обставиною, яка надає право здійснити закупівлю послуг з встановлення захисного екрану без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту 3 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»? (Інформуємо, що у 2019 році були виконані протиаварійні роботи по встановленню захисного екрану на період виготовлення проєктної документації для виконання реставраційного ремонту, але у зв'язку зі скороченням капітальних видатків на 2020 рік, реставраційний ремонт не виконано. Наразі, захисний екран під дією природних чинників рветься та потребує заміни з метою запобігання можливого травматизму людей внаслідок падіння відшарованої штукатурки та цегли).
Відповідь
10.11.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
3407 / 3449
Доброго дня! Замовник на початку 2020 року уклав договір за результатами процедури відкритих торгів. Прошу надати відповідь на запитання: чи може замовник, продовжити дію такого договору на початку 2021 року на строк достатній для проведення процедури відкритих торгів (20%), враховуючи прикінцеві положення Закону та внесені зміни.
Відповідь
31.07.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
3406 / 3698
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюються у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Відповідно до вимог Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 «Про затвердження» (далі – Порядок) між управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі –управління), особою з інвалідністю і підприємством-виробником протезно-ортопедичних виробів (далі – виробник), укладається тристоронній договір про забезпечення осіб з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами (форма типового договору затверджена наказом Міністерства соціальної політики України 12 квітня 2018 р. № 506). При цьому, проекти відповідних договорів формуються автоматично програмним забезпечення програмного комплексу Централізований банк даних з питань інвалідності, володільцем якого є Міністерство соціальної політики України. Внесення будь-яких змін до договору, окрім зазначення реквізитів сторін, для управління є неможливим. Відповідно до п. 23 Порядку, особа з інвалідністю самостійно обирає підприємство, яке буде виготовляти йому протезно-ортопедичний виріб. Зазначений засіб реабілітації виготовляється підприємством індивідуально конкретній особі з урахуванням її функціональних можливостей та антропометричних даних. В зазначеному договорі управління виступає в ролі платника, та по суті не є набувачем права власності на товар, який оплачує, оскільки видача протезно-ортопедичного виробу проводиться підприємством-виробником безпосередньо особі з інвалідністю згідно її індивідуального вибору та замовлення. Відповідно до п.7 розділу ІІ «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням. Звертаємось із проханням надати роз’яснення щодо проведення вказаної закупівлі, а саме : - Чи підпадає дана закупівля під дію Закону України «Про публічні закупівлі» із змінами, що набули чинності 19 квітня 2020 року. - Якщо підпадає, то яку процедуру рекомендовано застосовувати.
Відповідь
09.01.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
3406 / 3481
14 листопада 2019 року нами було оголошено відкриті торги щодо закупівлі постачання електричної енергії. 09 грудня 2019 року відділом освіти було кваліфіковано переможця. Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір може бути укладеним не раніше як 10 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір та не пізніше як через 20 днів. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі", "Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.". Тобто 10 днів дається для оскарження рішення дій, або бездіяльності замовника. А отже, замовник фактично може знати свого постачальника максимум за 10 днів до укладення договору (або враховуючи період оскарження за 20 днів до укладення договору). Підпункту 6.1.3. пункту 6.1. розділу VI ПРАВИЛ роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" передбачено, що для зміни постачальника та уникнення штрафних санкцій " споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору". З урахуванням вищевикладеного виникають суперечності між постановою НКРЕКП та Законом України "Про публічні закупівлі", відповідно розподільники електричної енергії відмовляють у зміні постачальника електричної енергії так як повідомлення подано менше як за 21 день, тоді у споживача немає іншого виходу як порушувати "ЗУ Про публічні закупівлі" і укладати прямі договора на постачання електричної енергії на один місяць для вчасного попередження розподільника. Також розподільники відмовляють (в нашому випадку) у зв'язку із наявною заборгованістю. Коли почали виясняти ситуацію розподільник говорить, що помилкового відмовив а посеред місяця змінити постачальника неможливо. Поясніть будь ласка як діяти в таких ситуаціях і чим керуватись? Дякую.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2