|
|
12.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII), на відміну від Закону в попередній редакції, визначає договір про закупівлю як господарський договір.
Так, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII (як і частиною першої статті 36 попередньої його редакції) передбачено, що договір про закупівлю укладають відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України з огляду на особливості, визначені Законом № 922-VIII.
Відповідно до частини першої статті 55 ГК України суб’єктами господарювання визнають учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і відповідають за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суб’єктами господарювання є:
1. господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом, а згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянина визнають суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.
Таким чином, договір, стороною якого є негосподарюючий суб’єкт — фізична особа (не зареєстрована як підприємець), не є господарським договором, оскільки не породжує господарських зобов’язань.
Викладене дає можливість дійти висновку, що фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (не зареєстрована як підприємець), не може бути стороною господарського договору, а отже й договору про закупівлю в розумінні пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII.
При цьому слід зауважити, що нова редакція Закону № 922-VIII (як і чинний Закон) не встановлює жодних обмежень для участі в процедурах закупівель / спрощених процедурах фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання). Навпаки, пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII прямо передбачено, що учасником процедури закупівлі / спрощеної закупівлі з юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем може бути й фізична особа (без законодавчо встановлених вимог щодо наявності в неї певного правового статусу), а згідно з частиною другою статті 5 цього ж Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах.
Водночас у зазначених вище випадках договір, який опосередковує правовідносини між фізичною особою і замовником, укладають за правилами Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Він не є господарським договором, тож не відповідає визначенню поняття «договір про закупівлю», яке міститься в новій редакції Закону № 922-VIII.
Виходячи з викладеного та з метою недопущення сторонами порушень редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» просить надати роз′яснення з наступних питань:
- Чи можливо укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель / спрощених процедур, як господарського договору, між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?
- Чи можливо у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель (стаття 3 Закону) укладення договору між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 208/2020:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати відповідь на таке питання щодо публічних закупівель.
Новокаховською міською радою створено комунальне підприємство «АкваСпорт», яке рішенням міської ради визначене замовником проектування та будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка». Земельну ділянку під будівництво об’єкта надано комунальному підприємству в постійне користування. Проект будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» замовлявся комунальним підприємством «АкваСпорт» Новокаховської міської ради та був виготовлений за кошти місцевого бюджету.
Штат комунального підприємства налічує лише директора та бухгалтера, а проект будівництва є досить масштабним, і організація закупівель в рамках будівництва потребує залучення фахівців з різних напрямків.
Зважаючи на це, чи може Новокаховська міська рада як засновник комунального підприємства «АкваСпорт» передати функції замовника будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» та замовника в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» виконавчому органу ради – виконавчому комітету Новокаховської міської ради (у виконавчому комітеті діє тендерний комітет)?
Яким чином виконавчий комітет Новокаховської міської ради в даній ситуації може використати готовий проект будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» та земельну документацію для організації та проведення тендеру на будівництво?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запиті 988/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e27af09-04a2-4876-9ef9-57b482f3d193&lang=uk-UA
Поряд з цим відповідно до статті 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання передачі та використання проектної документації пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
26.12.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз’яснення з питання застосування Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 року №1197-VІІ, а саме: «після укладення договору про закупівлю, саме в період дії цінової пропозиції, чи можлива зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі» !?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше адвокатське звернення надана листом від 10.01.2020 № 3304-04/1262-07 (копія у вкладенні додається).
|
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть, якщо установа має орендарів і ці орендарі відшкодовують за комунальні послуги.При проведенні відкритих торгів на комунальні послуги, яку суму потрібно зазначати у пропозиції та договорі з тими коштами, що відновляться чи без?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запиті № 89/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 20 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у редакції, яка діяла до 19.04.2020 публічна закупівля (далі-закупівля) це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. З огляду на четвертий абзац ст.2 Закону у редакції, яка діяла до 19.04.2020 " Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору."
Відповідно до Закону договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, в т.ч. за результатами проведення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону (пункт 13 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"» затвердженою наказом ДП «Прозорро» № 10 від 19.03.2019).
Частиною 5 Розділу X «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону визначено що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до набрання чинності змін до Закону, використовуючи електронну систему закупівель, розпочало процедури допорогових закупівель (вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону), які не закінчені на даний час.
Просимо надати роз’яснення, чи не буде вважатися порушенням чинного законодавства закінчення процедур закупівель шляхом укладання договору з переможцем закупівлі з огляду на те, що Замовником вже розпочата процедура допорогової закупівлі у порядку, встановленому Уповноваженим органом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|