|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Замовником було двічі оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю послуг, обидві процедури не відбулись, через недотсатню кількість учасників. Був зареєстрований лише один учасник з ціновою пропозицією меншою за очікувану вартість. На даний час планується провести переговорну процедуру на підставі ч.2 п.1 статті 40.
Запитання: Яку очікувану вартість зазначити в переговорні поцедурі?
1. Таку як була у відкритих торгах, чи
2. Ту що була подана одним учасником в процедурі відкитих торгів (менша за очікувану)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика).
Отже, замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі та може керуватися Методикою.
Водночас схоже за змістом питання щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі під час переговорної процедури закупівлі міститься запиті 156/2017 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
|
|
|
29.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть будь-ласка. Плануємо провести публічні закупівлі з монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації на різних будівлях на суму 34 тис. грн. та на суму 74 тис.грн.(за різними адресами) по однаковому ДК.
Питання: чи можемо ми оформити 1 договір , на 2 будівлі?
чи потрібно оформляти різні договори?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
18.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) надано визначення наступних термінів:
замовники - суб’єкти, згідно зі статтею 2 Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону;
спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 3 Закону.
Положеннями статті 2 Закону конкретизовано, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 3 Закону надано вичерпні критерії, відповідно до яких до замовників, які здійснюють закупівлю віднесено юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
Водночас статтями 1,4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об'єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Наголошено й на тому, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених галузевим законодавством щодо діяльності об’єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що об'єднання є неприбутковим та непідприємницьким товариством, основною функцією якого є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників та жодним чином не може здійснювати та забезпечувати потреби держави або територіальної громади.
В місті Кривому Розі діє Програма підтримки об’єднань співвласників багатоквартирного будинку де одержувачами коштів та замовниками робіт з капітального ремонту є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись змістом Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, просимо надати роз’яснення чи відноситься об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа, у разі здійснення фінансування в межах затверджених міських програм та за рахунок місцевого бюджету до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону України «Про державні закупівлі».
Заздалегідь вдячні за надання роз’яснень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 нової редакції Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Так, статтею 2 нової редакції Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 нової редакції Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;
Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить віднесення суб"єктів до замовників у конкретних випадках.
|
|
|
26.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником двічі проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю транспортної послуги. На участь у закупівлі заявляється лише комунальне підприємство міської ради, інші учасники не заявлялись. Для забезпечення отримання послуг Замовником ініційовано переговорну процедуру. При підготовці процедури стало питання перевірки учасника на відповідність вимогам ст. 17. З'ясовано, що у замовника і учасника (комунального підприємства) спільний засновник - міська рада. ч. 7 ст. 17 передбачено, що підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі є подання тендерної пропозиції учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Виникає ситуація, що замовник та Учасник мають одного засновника - міську раду. З вказаного пункту виходить що учасник повинен бути відхилений через те що учасник і Замовник є пов'язаними особами відповідно до Закону. Але при цьому пропозиції від інших учасників не надходили, а послугу закуповувати потрібно. Прошу надати роз'яснення як краще в цій ситуації діяти Замовнику
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України Про публічні закупівлі для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
|
|
|
09.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання:
Аномально низька ціна тендерної пропозиції – це ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 % або більше від середньоарифметичного значення ціни (приведеної ціни) тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 % або більше від наступної ціни (приведеної ціни) тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна автоматично визначається електронною системою закупівель, за наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота) (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування зазначеної в ній ціни або вартості та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію в разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону).
Учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону).
Зважаючи на вищезазначене виникають наступні запитання:
1. Яким чином учасник має «належно обґрунтувати» ціну або вартість тендерної пропозиції послуг/робіт у сфері будівництва (поточний та/або капітальний ремонт, реконструкція, модернізація)?
2. Чи має Учасник обґрунтовувати та підтверджувати цінову пропозицію, яка визначена як аномально низька електронною системою закупівель, розрахунками (вартість будівельних матеріалів, вартість роботи машин та механізмів та інше), до визначення учасника Переможцем?
3. Чи є підставою для відхилення у разі, якщо Учасник надав обґрунтування найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, що є аномально низькою у вигляді пояснення низьких ціноутворюючих складових (наявність власної матеріальної технічної бази, наявність довготривалих ділових стосунків з постачальниками, що надають знижки на будівельні матеріали та інше), але не навів розрахунку зазначеного обґрунтування?
4. Чи необхідно Учаснику в обґрунтуванні пояснювати вартість робіт чи послуг за кожною позицією з яких складається загальна ціна пропозиції чи достатньо обґрунтувати лише загальну ціну/вартість, яку електронною системою визначено аномально низькою? Тендерною документацію передбачено, що Договірна ціна надаються Учасником якого вже визначено Переможцем
5. За якими критеріями Замовником оцініється надане Учасником обґрунтування аномально низької ціни?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 948/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=84c3a9c1-1627-42ed-b260-cf660431d928&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|