|
27.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є обов'язковим критерієм наявність експертного висновку робочого проекту реконструкції об'єкта для початку проведення процедури відкритих торгів? Чи можна починати процедуру закупівлі без цього висновку на очікувану вартість?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
|
|
05.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. У нас склалася така ситуація: провели процедуру відкритих торів згідно з ідентифікатором UA-2018-02-19-002081 на майданчику закупки.пром.юа на закупівлю ПММ. В процесі виконання договору постачальник підвищив одного разу ціну, тоді знов і знов. Останнє підвищення ми відхилили і постачальник усно відмовився від постачання ПММ. Відтак виникло питання, що робити далі. Лист на розірвання договору ми надіслали, проте відповіді немає. ПММ необхідно й далі придбавати. Як чинити далі?? З ким укладати новий договір? Чи проводити процедуру відкритих торгів до закічення бюджетного року? Ми комунальне підприємство і відкриті торги проводимо у разі якщо сума договору більше 1млн.грн, а до закінчення року необхідність в оплаті ПММ менша 1млн.грн. (приблизно 600тис.грн)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, який містить відповідь на питання здійснення закупівлі у разі розірвання договору, та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Таким чином, у разі розірвання договору про закупівлю замовник може укласти договір за тим же предметом закупівлі після внесення відповідних змін до річного плану/додатку та керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.
|
|
04.01.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Чи зобов’язаний тендерний комітет замовника приймати рішення про намір внести зміни до договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель.
За результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається договір про закупівлю, що передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).
Водночас, виходячи зі змісту частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, договір про закупівлю зі сторони замовника підписується особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені та діє в інтересах такої юридичної особи. Право на підписання договорів про закупівлю може виникати і у інших осіб у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
Таким чином, Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.
|
|
04.10.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
Просимо надати відповідь на запитання: якщо в тендері приймає участь шість учасників, то строк розгляду тендерної пропозиції кожного учасника може бути продовжено на 20 робочих днів (тобто розгляд пропозицій в сумі буде 120 робочих днів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 860/2017 відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1fedfbf9-ba6b-414f-8b2a-8cd810181731&lang=uk-UA
|
|
16.05.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу роз’яснити порядок застосування чинного законодавства, зокрема Закону України "Про публічні закупівлі" в такій ситуації.
Замовником планується здійснити закупівлю послуг з страхування певного обладнання. При цьому для визначення положень Закону України "Про публічні закупівлі" та порядоку їх застосування замовнику варто враховувати страхову суму (вартість обладнання, яке буде страхуватись) чи страховий платіж (грошову суму, яка підлягатиме сплаті за надання послуг з страхування).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Поряд з цим відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Варто також зазначити, що відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 28 Закону у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер, критеріями оцінки разом з ціною можуть бути інші критерії оцінки.
|