|
23.09.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Управління охорони історичного середоща уклало грантовий договір з Європейським Союзом, представлений Європейською Комісією на фінансування реалізації проекту ReHerit «Спільна відповідальність за спільну спадщину». Проект реалізується в рамках програми "Підтримка громадянського суспільства,органів місцевої влади та прав людини в Україні". Тривалість проекту - 2 роки. Крім управління проект має ще трьох рецепієнтів. Договором передбачено, що керівництво проектом здійснюватиме координатор проекту, якого повинно найняти управління. Бюджетом проекту передбачено витрати на координатора проекту в сумі - 550 000,00 грн. Чи ця закупівля є послугою в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? Чи повинно управління проводити відкриті торги (можливо якусь іншу процедуру закупівель) для визначення координатора проекту та укладення з ним договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами”.
|
|
03.07.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини другої статті 21 Закону "Про публічні закупівлі" в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів зазначено розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у грошовій одиниці. Але під час торгів електронного аукціону, який проводиться у три кола, під час кожного з яких учасник не знижує ціну на мінімальний крок встановлений у тендерній документації. Остаточна ціна однакова з заявленою ціною. Прошу розяснити чи тягне за собою вищеописане порушення закону підставою визнання тендерної пропозиції такою, яка не відповідає умовам тендерної документації.
А також просим розяснити які наслідки порушення частини 2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі", чи достатньо вказати в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону? Чи повинно бути прописаний мінімальний крок пониження ціни у тендврній документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв.
При цьому відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Так, згідно з частиною другою статті 29 Закону в оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Згідно з абзацом четвертим статті 29 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Таким чином, учасник має право понизити ціну /приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни протягом одного етапу аукціону.
Разом з тим підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
|
|
08.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо Мінекономрозвитку надати роз’яснення з наступного питання.
Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі послуг, було подано тендерні пропозиції трьох учасників, серед яких ТОВ «Х», АТЗТ «У» та ТОВ «Z».
При цьому, у двох юридичних осіб – учасників даних торгів: АТЗТ «У» та ТОВ "Х" одним із засновників є Іванов Ігор Володимирович. Інформацію було отримано з відкритих офіційних джерел, зокрема, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником АТЗТ «У», в тому числі є ІВАНОВ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ (адреса засновника: 1, з внеском до статутного фонду 11250.00 грн., тобто 20% статутного фонду).
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ «Х» в тому числі є ІВАНОВ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ (адреса засновника: 2, з внеском до статутного фонду 5000.00 грн., тобто 50% статутного фонду).
При проведенні процедур закупівлі товарів, робіт та послуг Тендерний комітет керується нормами Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Відповідно до пункту 7 частини першої Статті 17 Закону замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Просимо надати роз’яснення щодо наявності/відсутності пов’язаних осіб під час здійснення даної процедури закупівлі у розумінні пункту 16 частини першої статті 1 розділу І Закону та, відповідно - наявності/відсутності підстав для відмови в участі у даній процедурі закупівлі відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 197/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=650e3d64-8a95-4e6e-a524-c8cd7b6422f8&lang=uk-UA
|
|
18.06.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник згідно умов тендерної документації вимагає від учасників подання у складі тендерної пропозиції у форматі текстового файлу наступні документи: розрахунок договірної ціни (з урахуванням положень ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» згідно вартості тендерної пропозиції учасника, визначеної останнім при поданні такої пропозиції через електронну систему закупівель, а також підтверджуючі розрахунки за статтями витрат договірної ціни: локальні кошториси; розрахунок вартості матеріальних ресурсів (відомість ресурсів, тощо); розрахунок загальновиробничих витрат; розрахунок адміністративних витрат; розрахунок прибутку, розрахунку розміру кошторисної заробітної плати та додатково у вигляді файлу формату «imd», сформованого у програмному комплексі АВК.
Чи законною є вимога замовника щодо надання розрахунків у форматі «imd»?
Адже, даний формат вимагає наявність ліцензованого програмного забезпечення та кваліфікації кошторисника,що всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", унеможливлює забезпечення електронною системою рівного доступу до інформації всіх осіб, таким чином, вимога замовника може порушити основні принципи публічних закупівель, такі як відкритість та прозорість та всіх стадіях закупівель та об’єктивний та чесний вибір переможця.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 16.11.2017 № 3304-06/31462-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
29.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Необхідно провести закупівлю. Є два джерела фінансування передбачені у двох різних установах на один об'єкт. Одна установа делегує повноваження щодо проведення закупівлі на даний об'єкт і є платником по цій закупівлі в частині свого джерела фінансування. Чи може замовник провести відкриті торги та передбачити укладення тристороннього договору, а саме дві сторони-платники "Генеральний замовник" та "Замовник (Сторона1, Сторона2), кожен в частині своїх коштів, та відповідно до проведеної закупівлі один підрядник.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що подібне за змістом питання було розглянуто в запиті 326/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=559cd1d0-770d-4f02-833f-728b9eba34c4&lang=uk-UA
Крім того, Закон не передбачає можливості делегування замовником повноважень щодо організації та проведення процедур закупівель іншому замовнику за винятком випадку організації та проведення процедур закупівель та закупівель за рамковими угодами централізованими закупівельними організаціями в інтересах замовників згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 Закону. При цьому особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216.
|