|
|
19.10.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Питання стосується ціни газу. В вересні поточного року між постачальником та покупцем було укладено додаткову угоду, якою встановлено ціну газу 5030,85 грн. за 1 тис. куб. м. на вересень. В жовтні отримали чергову додаткову угоду, в якій постачальник пропонує встановити ціну на газ на жовтень в сумі 5533,93 грн. Одночасно постачальник надав лист ДП "Держзовнішінформ", відповідно до якого середньозважена ціна газу на жовтень складає 5466,01 грн. Питання: чи є обгрунтовані підстави у постачальника встановлювати ціну на газ, яка є вищою за середньозважену. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1282/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c3ca7e8f-0854-4474-855f-3c2a2752130d&lang=uk-UA
|
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обовязково оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель.
Наше Управління є органом державної влади і планує взяти в оренду частину технологічних приміщень і укласти договір оренди нерухомого майна на приблизну суму 250 тис. грн.
Враховуючи викладене, просимо розяснити чи підпадає така закупівля під дію Закону, чи повинні ми застосовувати у такому випадку одну з конкурентних процедур, визначених ст.13 закону, чи обмежитися оприлюдненням в електронній системі закупівель звітом про договір про закупівлю, укладеним без її використання.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 970/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=590c0f4b-6f58-4301-8e8e-214c90f96b4e&lang=uk-UA
Крім цього, згідно з частиною третью статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей Закон не застосовується у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, в цілому не поширюється на випадки, передбачені частинами п"ятою та шостою статті 3 Закону, крім пунктів 19 та 21 частини пятої статті 3 Закону, які передбачають оприлюднення визначеної Законом інформації.
Тому інформація про такі закупівлі не включається до річного плану, не оприлюднюється та не потребує звітування.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
29.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник в тендерній документації (ТД) заборонити субпідряд в технічних вимогах (технічній специфікації), посилаючись на відсутність кваліфікаційних критеріїв щодо наявності матеріально-технічної бази та персоналу?
Чи може замовник в цьому випадку зазначати в ТД "Інформація про субпідрядника/співвиконавця - не передбачено"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Своєю чергою, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. Тому, за роз'ясненням вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846-р "Про визначення державної установи "Професійні закупівлі" централізованою закупівельною організацією" (далі – розпорядження), передбачена Держстатом як замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), включеним до додатка 2 до розпорядження, закупівля: "39830000-9 Продукція для чищення (Миючі засоби тощо)", відповідно до додатка 4 до розпорядження, має обов’язково здійснюватися через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО), а саме через державну установу "Професійні закупівлі". У річному плані закупівель на 2021 рік, оприлюдненому в електронній системі закупівель 18 березня поточного року за номером UA-P-2021-03-18-001128-c, очікувана вартість предмета закупівлі становить 20 174,00 грн. На сьогоднішній день зазначений річний план закупівель не включений до річного плану закупівель ЦЗО.
Просимо роз’яснити, чому протягом 20 робочих днів річний план закупівель замовника не опрацьований та не включений у річний план закупівель ЦЗО – державної установи "Професійні закупівлі", що належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Держстат ознайомлений з листом Мінекономіки від 06 квітня 2021 року № 3305-04/20879-06 щодо електронного каталогу, у якому повідомляється, що електронну систему закупівель було переглянуто й адаптовано для здійснення замовниками відбору постачальників товару (товарів) з використанням електронного каталогу на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822, якою затверджено Порядок формування та використання електронного каталогу. Також у листі зазначено, що Законом передбачена можливість замовника використовувати електронний каталог для закупівлі товарів, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.
Зважаючи на наведене вище та те, що в умовах поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прибирання та дезінфікування службових приміщень є надзвичайно важливим, а запас необхідних мийних та дезінфікувальних засобів на складі Держстату вичерпується і має бути поповнений не пізніше 17 травня цього року, а тільки підготовка до проведення закупівлі ЦЗО відповідно до Регламенту (або порядку, правил) взаємодії замовників з державною установою "Професійні закупівлі" з питань організації, підготовки та проведення закупівель централізованою закупівельною організацією, затвердженого наказом ДУ "Професійні закупівлі" від 17 серпня 2020 року № 16, здійснюється протягом 20 робочих днів із дня включення у свій річний план ЦЗО закупівлі замовника, просимо в найкоротший термін надати роз’яснення щодо можливості Держстату як Замовнику самостійно здійснити вищезазначену закупівлю шляхом відбору постачальників товару (товарів) з використанням електронного каталогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 408/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=2b8e37cd-45de-4150-9d2e-02161a3fded6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
24.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яким актом утворюється тендерний комітет та затверджується Положення про ноього в органах місцевого самоврядування (Березнегуватська селищна рада), якщо в селищній раді видаються такі акти: рішення сесії селищної ради, рішення виконавчого комітету селищної ради, розпорядження селищного голови?
Прошу Вас у відповіді зазначити конкретний акт так, як думки наших фахівців та депутатів мають велику розбіжність.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Виходячи зі змісту пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Разом з тим відповідно до пункту 80 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 “Деякі питання документування управлінської діяльності” накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань.
При цьому згідно з частиною першою статті 12 Закону “Про місцеве самоврядування” сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування” сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Ураховуючи викладене, положення про тендерний комітет затверджується тим рішенням замовника, форма якого передбачена для суб"єкта чинним законодавством.
|