|
|
30.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
24.07.2021р. набрав чинності Закон Україні № 1599-IX від 01.07.2021р. «Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель» (далі за текстом – закон).
Абзацом 4 цього Закону зазначено:
Установити, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів) та послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель".
Просимо надати роз’яснення чи застосуються до спрощених процедур стосовно закупівлі товарів, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та Закону 1599, визначені верхні граничні суми у розмірі 200тисяч для товарів та 1,5 мільйона гривень для послуг, передбачені п.1 ст. 3?
п.1 п.1 ст3 Закону України "Про публічні закупівлі":
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1020/2021 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07d032f-c3cc-4cc3-ac06-4e01a4fecef7&lang=uk-UA
|
|
|
30.07.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2020 році було укладено договір про розроблення «Детального плану території».
У зв’язку із несприятливою епідеміологічною обстановкою та встановленням на території України карантину у 2020 році договір було виконано лише частково, оскільки кошти на покриття витрат за договором у нас були відсутні. Внаслідок цього, у кінці 2020 року цей договір було розірвано за згодою сторін.
Тим не менше, у 2021 році, з огляду на покращення епідеміологічної обстановки та наявністю коштів постала потреба у завершенні Детального плану території.
У відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності існуючої необхідності у захисті прав інтелектуальної власності.
Договором 2020 року встановлено, що «Детальний план території» є авторським твором, авторські права на який належить контрагенту за договором
Оскільки Заповіднику необхідно завершити такий «Детальний план», а він є об’єктом інтелектуальної власності контрагента., виходячи із змісту п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлю таких робіт необхідно здійснити без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі через закупівлю без використання електронної системи закупівель.
Однак, з метою недопущення помилок та уникнення порушень при оформленні закупівлі, у відповідності до чинного законодавства України, просимо надати консультацію-роз’яснення з приводу наведеного.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
30.07.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство, як Учасник відкритих торгів, що були оголошені на Prozorro Замовником, стало Перможцем.. Був укладений Договір про закупівлю, який Замовником було розміщено на майданчику.
Для виконання Договору нашим підприємством в свою чергу був укладений доовір з субпідрядником для виконання частки робіт основного Договру з Замовником.
Запитання: Чи потрібно цей договір з субпідрядником нашому підприємству розміщувати на Prozorro, як Звіт про укладений договір? (наше підприємство не є Замовником у розумінні Закону - кошти власні (підприємства).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до статті 75 Господарського кодексу України (далі – ГК України) державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.
Отже, оскільки положення ГК України не приведені у відповідність до Закону (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), юридичні особи, які зазначені частині у першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону.
|
|
|
30.07.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше КНП «КДЦ» в липні 2021р. через тендер закуповувало ЗВТ,а саме гігрометри психрометричні ВІТ . Переможцем торгів став ПрАТ "Склопрілад". Поставленние ЗВТ виявилися випуску 12.2020р., Дата відачі "Декларації про Відповідність" 12.01.2021р., Міжповірочній інтервал - 1 рік. Такім чином до першої перевірки залишилося менше половини терміну. Завод виробник стверджує на підставі Вашого листа ПрАТ "Склоприладу" (лист Мінекономіки №3421-09/ 31663-070 від 11.06.2021 р.)., якщо вказані прилади у січні 2021 року пройшли оцінку відповідності встановлену вимогами Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженою ПКМУ від 13.01.2016 р. №94 за модулем F і за результатами якої на прилади нанесено знак відповідності та додаткове метрологічне маркування та дві останні цифри року 21, то відрахування терміну здійснюється від року, зазначеного у додатковому метрологічному маркуванні.
Тобто першу повірку ЗВТ необхідно провести протягом 2022 року , але, в якому місяці 2022р. потрібно провести першу повірку якщо міжповірочний інтервал - 1 рік. дата продажу ЗВТ: 23.07 2021р., дата випуску 12.2020р., дата видачі "Декларації про Відповідність" 12.01.2021р.?
Просимо Вас надати роз`яснення по цьому питаню.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки:
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
|
29.07.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2020 році було укладено договір від 02.03.2020 року. У грудні 2020 року було прийнято рішення про продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, а саме до 28.02.2021 року. У січні 2021 року договір збільшено на суму що не перевищує 20 % від фактичного споживання 2020 року. Для закриття договору виникла необхідність у зменшенні суми договору (зняття не використаних юридичних зобов’язань). У лютому електронною поштою був надісланий лист постачальнику з проханням про зменшення суми договору і підписання додаткової угоди (у межах строку дії договору). У зв’язку з пандемією COVID-19 зв’язок з постачальником деякий час був втрачений (з березня по червень 2021 року не відповідав на телефонні дзвінки та електронні листи). Складена і підписана додаткова угода від постачальника надійшла до нас у липні 2021 року. Несвоєчасно підписана угода (не з нашої провини) призвела до порушення строків її розміщення на електронному майданчику.
Які наслідки того що додаткова угода № 15 від 28.02.2021 року на сьогодні не опублікована. Яка відповідальність за це порушення для споживача та постачальника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби.
|