|
29.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Процедура закупівлі проводилась шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
02.03.2023 було розпочато відкриті торги на закупівлю послуг з очікуваною вартістю 1050000,00 грн, які не відбулись, через неподання жодної тендерної пропозиції.
15.03.2023 було вдруге розпочато відкриті торги на таку ж саму очікувану вартість, але з деякими змінами у технічному завданні. У торгах приймали участь 2 учасники, але через невідповідність у технічному завданні (кошторисній документації) їх пропозиції було відхилено.
Чи зберігається право на укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, посилаючись на першу закупівлю від 02.03.2023, яка не відбулась, з урахування збереження вимог до предмета закупівлі, його технічних, кількісних та якісних характеристик, проекту договору про закупівлю, а також вимог до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень) та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень, щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно. Придбання згідно з пунктом 13 Особливостей замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару.
|
|
29.03.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Існує потреба у закупівлі обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів. Як визначити предмет закупівлі - пооб'єктно, або як послугу згідно класіфікатору ДК 021:2015
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a88 4&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Так, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
|
|
28.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Рада є органом місцевого самоврядування. З метою організації публічних закупівель як у себе, так і в інших органах місцевого самоврядування (відділ освіти, відділ культури), які діють у статусі юридичної особи, маємо створити централізовану закупівельну організацію. Чи може функції такої організації виконувати відділ з публічних закупівель у складі ради, який не є юридичною особою? Чи така організація має бути утворена виключно як юридична особа в організаційно-правовій формі комунальна установа/підприємство згідно постанови КМУ від 27.12.2018 № 1216?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Згідно з пунктом 7 Особливостей централізовані закупівельні організації, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”. Поряд з цим механізм створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі – постанова № 1216). Відповідно до пункту 3 постанови № 1216 централізовані закупівельні організації визначаються, зокрема органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону. Перелік критеріїв, яким повинна відповідати централізована закупівельна організація, визначений пунктом 12 постанови № 1216. Для організації та проведення процедур закупівель централізовані закупівельні організації визначають уповноважених осіб відповідно до законодавства. Принагідно інформуємо, що з питань, пов`язаних з організацією діяльності централізованих закупівельних організацій, можна ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=9a3e895d-e779-44a5-9b6d-5d24f1e3a9cd&title=TSentralizovaniZakupivelniOrganizatsii
|
|
28.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Як повинні здійснюватись ритуальні послуги ( ДК: 021:2015:98370000-7 поховальні та супутні послуги), захисників України, якщо не можливо передбачити нагальну потребу, але за сумою ДК з початку 2023року вже перевищен поріг 100 000 грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані ) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження у річному плані закупівель, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника. Водночас відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба ( яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Отже, у випадку виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівлі.
|
|
28.03.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
В договорі про закупівлю (укладеного відповідно до Постанови № 1178) на постачання природного газу в розділі "Строк дії договору" прописано строки наступним чином: "Даний договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання." ПИТАННЯ: до якого числа можна вносити зміни до договору в частині істотних умов договору шляхом оформлення додаткової угоди з врахуванням того факту, що оплата за фактично поставлений природний газ буде здійснена в квітні на підставі виставленого в квітні акту за березень 2023 року з зафіксованими фактичними показниками.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Так, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас, оскільки статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, внесення змін до договору про закупівлю можливе у разі, якщо строк дії такого договору не закінчився.
|