Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" та від  11.12.2018 № 3304-04/54265-06 "Щодо розрахунку ціни на природний газ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06%20%09

http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06%20

Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті 969/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52c521eb-4aff-48e4-bfa5-a857795fc1d0&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини третьої статті 30 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Таким чином, Законом встановлено обов’язок замовника надавати додаткову інформацію стосовно невідповідності умовам тендерної документації пропозиції саме у разі якщо тендерна пропозиція учасника була відхилена.

У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівлі, визначений статтею 18 Закону, передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України. Так, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.

Водночас відповідно до частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

При цьому зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому  частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), яка затверджена наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.

Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому  частини першої статті 2 Закону, не є предметом регулювання Закону та Інструкції. Норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, який укладений без застосування процедур закупівель, визначених Законом.

Так, договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06  "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553

При цьому пропонуємо ознайомитись з листом №3305-04/52038-03 від 06.12.2019 "Щодо визначення відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель Уповноваженої особи", розміщеним за посиланням  http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=aa8d132d-7cd9-41bc-9b0a-576e35ccf929&tag=ListInformatsiinogoKharakteruSchodoUpovnovazhenoiOsobi

Водночас стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель"  пропонуємо ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia