Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

При цьому Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування  Закону, зокрема положень частини третьої статті 10  Закону.

Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 639/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=089ff18d-10d8-4ace-9f9f-c40799b762f3&lang=uk-UA

Разом з тим у запиті № 227/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1c9869d-5a23-4f58-a507-18943df1d1a5&lang=uk-UA розглянуто питання щодо внесення змін до тендерної пропозиції.

При цьому рішення приймаються замовником самостійно.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Водночас аналогічна відповідь на питання щодо застосування переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1105/2020 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bca130f-a4ac-4963-a727-8ef756f4138f&lang=uk-UA

Разом з тим відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (із змінами), Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо умов оплати праці працівників Збройних Сил, розмірів посадових окладів військовослужбовців і працівників Збройних Сил.

Тому, з питання приведення у відповідність Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” пропонуємо звернутися до Міноборони.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.

При цьому згідно з абзацом першим частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).

Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерний комітет – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом.

Відповідно до абзацу шостого частини третьої статті 11 Закону та пункту 2.7 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення) тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом.

Пунктом 2.6 розділу ІІ Примірного положення визначено, що рішення комітету оформлюється протоколом, який підписується всіма членами комітету, присутніми на засіданні. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання.

Разом з тим, Законом та Примірним положенням не передбачено проставлення печатки під час затвердження тендерної документації.

Поряд з цим, питання щодо відбитку печатки на документах зазначене в Типовій інструкції  з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018  № 55

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", який містить інформацію щодо використання печатки

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі  (товари, роботи чи послуги), визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення". предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.    

Так, словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр. Код складається з 8 цифр.

Предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за  показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказають перші чотири цифри (XXXX0000-Y). Натомість перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y). При закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається замовником саме за групою.

Цифра "0" при визначенні за показником четвертої цифри цього словника розміщується 5-8 цифрами коду. У разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу,  а не клас. 

У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель  технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено".

При цьому зазначаємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та оприлюднення інформації про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.