|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо застосування норм Закону, які дозволяють здійснити закупівлю до 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується
Згідно з частиною сьомою статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Відповідно до частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Отже, виходячи зі змісту Закону, у разі оскарження тендеру замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру, що оскаржується за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених з використанням абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, самостійно замовник здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.
Щодо заходів забезпечення позову у разі судового оскарження
Ураховуючи норми пункту 17 частини першої статті 1 Закону та частини сімнадцятої статті 18 Закону укладення договору про закупівлю під час оскарження в Антимонопольному комітеті України забороняється.
Поряд з цим згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду.
Отже, якщо справа розглядається в суді, то питання заборони відповідачу вчиняти певні дії, у тому числі щодо договору, регулюється ГПК України.
Щодо розуміння стосовно розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій
Питання, які стосуються розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій як певних етапів процедури закупівлі/закупівлі визначені статтею 29 Закону.
Водночас рекомендуємо для кращого розуміння алгоритму, за яким здійснюються відкриті торгів/спрощені закупівлі тощо звернутися до схем, що розроблені Київською школою економіки спільно з Мінекономіки, що знаходяться за посиланням: https://cep.kse.ua/scheme/?fbclid=IwAR2gkTwsWtFbCGcMj5zZMJDvY4CdbBK150PFGsjDoaIViNreAPlLmpnQE8g
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників у конкретних випадках.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 10 частини четвертої статті 2 Закону визначено, що дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Таким чином, якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 10 частини четвертої статті 2 Закону.
Водночас відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Крім того, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині четвертій статті 2 Закону у конкретних випадках. Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах, а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
Тому, з питання віднесення предмету закупівлі, зазначеного у запиті, до послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів
|