|
|
23.11.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
В мене є декілька запитань:
1. Якщо у закупівлі приймають участь два учасники, які подали комерційні пропозиції з однаковою вартістю та умовами та строками по оплаті, в якій послідовності Вони будуь розташовані в аукціоні. Хто першний з них буде робити крок?
2. Якщо в аукціоні грають два учасники у яких однакові комерційні пропозиції. Якщо ніхто не зробить кроку в першому раунді, у другому раунді вони будуть робити кроки в такій самій послідовності, чи система може поміняти їх чергами?
Чекаю на Вашу відповідь. Заздалегідь, Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Для проведення електронного аукціону ціни / приведені ціни всіх пропозицій розташовуються в електронній системі закупівель у порядку від найвищої до найнижчої без зазначення найменувань учасників. Стартовою ціною визначається найвища ціна / приведена ціна. Перед початком кожного наступного етапу аукціону визначається нова стартова ціна за результатами попереднього етапу аукціону.
У разі якщо учасники подали пропозиції з однаковим значенням ціни / приведеної ціни, першим в електронному аукціоні пониження ціни буде здійснювати учасник, який подав свою пропозицію пізніше, ніж інші учасники з аналогічним значенням ціни пропозиції.
Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну / приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни / приведеної ціни.
Таким чином, на кожному етапі аукціону пониження ціни здійснюється в порядку, визначеному Законом, а саме від учасника з найвищим до учасника з найнижчим значенням стартової (нової стартової за результатами попереднього етапу аукціону) ціни / приведеної ціни пропозиції, або від учасника, який подав свою пропозицію пізніше, до учасника, який подав свою пропозицію раніше у разі подання пропозицій з однаковим значенням стартової (нової стартової за результатами попереднього етапу аукціону) ціни / приведеної ціни.
У свою чергу повідомляємо, що стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Підкажіть будь-ласка вирішення наступного питання: Учасник закупівлі подав пропозицію та підвантажив документи на які поставив гриф конфіденційно, згідно ст. 27 ЗУ "Про публічна закупівлі", Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону, але учасник визначив конфіденційною усю свою пропозицію. Чи має Замовник відхилити такого Учасника, і якщо так на як з посиланням на яку саме статтю Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому відповідно до пункту першого частини другої статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 27 Закону під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 Закону.
Таким чином, Законом встановлена імперативна норма, згідно з якою вищазазначена інформація не може бути визначена конфіденційною.
Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону.
|
|
|
29.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Питання: ВІдповідно до виявлених порушень Північним офісом Держаудитслужби в Черкаській області (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2020-04-30-002005-b).13 травня 2020 року рішенням Уповноваженої особи, затвердженим протоколом, було скасовано закупівлю за предметом коду національного класифікатора України ДК 021:2015:33111000-1 Рентгенологічне обладнання, код за НК 024:2019 – 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення, цифрова, що здійснювалась за переговорною процедурою. Замовник вніс інформацію щодо такого скасування в електронну систему закупівель. Електронна система закупівель у разі скасування такої закупівлі установила строк оскарження - до 24.05.20, 00:00. Замовник звернувся до електронної системи закупівель із офіційним прохання надати роз'яснення щодо даної ситуації. Але станом на 19 травня 2020 року відповідь Замовнику ще не надана, оскільки, як було повідомлено Замовнику в телефонній розмові із представником служби підтримки майданчику zakupki.prom.ua, згідно із Законом України "Про звернення громадян" ст. 20 "Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання." В той же час до завершення моніторингу та скасування процедури оголошується наступна процедура UA-2020-05-08-002332-b . ПИТАННЯ: чи можливо до завершення та не скасування попередньої процедури, оголошувати та укладати договір (в період моніторингу) по наступній процедурі. Закупівля рентгенівського апарату.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим, пунктом другим частини першої статті 32 Закону та пунктом другим частини восьмої статті 40 Закону визначено, що тендер/переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
У свою чергу, згідно з частиною тринадцятою статті 8 Закону якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.
Крім того, пунктом 4 частини 12 Закону передбачено можливість оскарження рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявної потреби у товарах, роботах, послугах, зокрема у випадку відміни процедури закупівлі та необхідності проведення нової закупівлі за тим самим предметом.
Разом з тим будь-які рішення замовник повинен приймати з дотриманням вимог Закону, яким зокрема передбачено право на оскарження рішень та дій замовника, в тому числі рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі, а також принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
|
|
|
01.08.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
На момент укладання договору Постачальник не був платником ПДВ та знаходився на загальній системі оподаткування . Після підписання Договору про закупівлю товарів за державні кошти, постачальник став платником ПДВ (згідно ст181 НКУ) на загальній системі оподаткування, чи потрібно вносити зміни та доповнення до цого Договору(додаткові угоди), якщо істотні умови-предмет договору, кількість товару та сума, визначена в договорі залишаються без змін. Якщо треба вносити зміни, то в які пункти договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “Щодо зміни системи оподаткування”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1340-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06
|
|
|
20.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент комунального господарства та благоустрою скориставшись функцією електронної консультації з питань закупівель на сайті http://www.me.gov.ua/InfoRez/List?lang=uk-UA&id=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv надіслав запит. Дякуємо Вам за відповідь на запит №211/2018, але дана відповідь ніяк не стосується нашого питання. Тому повторно надсилаємо запит і просимо надати роз’яснення на слідуючі питання.
Вінницькою міською радою створено підзвітний і підконтрольний виконавчий орган - департамент комунального господарства та благоустрою. Департамент виступає замовником робіт з благоустрою міста Вінниці та головним розпорядником коштів.
Підвідомчі Департаменту комунальні підприємства: МКУП «Міськсвітло, КУП «ЕкоВін», МКП «Вінницязеленбуд», КП «Комбінат комунальних підприємств», КП «Вінницьке шляхове управління», виступають виконавцями робіт з благоустрою міста Вінниці. Кожне підприємство діє на підставі Статуту в якому зазначено, що «Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста Вінниці в особі Вінницької міської ради. Органом, за яким закріплено функції управління підприємством є Департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради. Відповідно до п. 6. Статуту Повноваження органу управління – Департамент:
- Погоджує внесення змін до Статуту, здійснює контроль за додержанням Статуту;
- Здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства;
- Здійснює контроль за фінансовою (бюджетною) та штатною дисциплінами підприємствами;
- Здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням майна і коштів підприємства, в разі потреби забезпечує проведення інвентаризації майна підприємства, виявляє майно, яке тимчасово не використовується, та вносить пропозиції щодо умов його подальшого використання.»
Враховуючи вище зазначене просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Чи можливо проведення конкурсної закупівлі при умові, що Замовником виступає – Департамент комунального господарства та благоустрою, а Учасником – підпорядковане йому одне із вище зазначених комунальних підприємств?
2) Чи являється департамент комунального господарства та благоустрою (як Замовник) та підпорядковані йому комунальні підприємства (як Учасники) пов’язаними особами відповідно до п. 16 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі-Закон): «пов’язана особа - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі;
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA
При цьому зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів та віднесення суб"єктів до пов"язаних осіб у конкретних випадках.
Крім того повідомляємо, що відповідно до статті 38 Закону України "Про публічні закупівлі" за порушення вимог, установлених цим Законом зокрема в частині прийнятих рішень відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|