|
01.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Відповідно до ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі»: «строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів». Просимо Вас надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі»: п’ять робочих днів (продовження до 20 робочих днів) застосовуються до кожного учасника, чи це загальний термін для розгляду всіх пропозицій? Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
У такому разі, розгляд наступної тендерної пропозиції з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною, здійснюється у строки, передбачені абзацом першим частини четвертої статті 28 Закону.
Водночас зазначаємо, що подібне питання розглянуте у запиті № 409/2017, з яким можна ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=83e0316e-6cc1-4d1b-a384-9b7434aa2eae&lang=uk-UA
Принагідно інформуємо, що з питання розгляду пропозицій під час проведення процедури відкритих торгів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/636?q=#p3, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/688?q=#p5
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Управлінню капітального будівництва необхідно здійснити закупівлю "Послуги з технічного обстеження автомобільного моста" по трьох об'єктах (мостах). Запитання: як визначити предмет закупівлі послуг, за кожним окремим об'єктом (мостом) чи разом по всіх об'єктах (мостах).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Поряд з цим визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
У свою чергу, згідно з Розділом IIІ “Визначення предмета закупівлі робіт” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі − ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013).
Поряд з цим повідомляємо, що питання визначення об’єктів будівництва та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
При цьому відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163, до передпроектних робіт відносяться роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівних рішень, зокрема попередні інженерні вишукування, обстеження будівель, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту або технічному переоснащенню.
Таким чином, у разі закупівлі послуг, які здійснюються (є необхідним супроводом) для проведення робіт (будівництва), що включаються до зведеного кошторисного розрахунку та відносяться до визначення “роботи” у розумінні Закону, замовник визначає предмет закупівлі робіт за об'єктами будівництва відповідно до вимог Порядку.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону, керуючись відповідними вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
|
|
05.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Постановою від 17 жовтня 2008 р. № 955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби" передбачено, що на медичні вироби, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові необхідно встановлювати надбавки не вище ніж 10 відсотків.
Статтею 6 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначено, що
закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнаробним банком реконструкції та розвитку, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах їх співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, зазначених в абзаці першому цієї частини, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими відповідними організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Запитання:
Чи потрібно застосовувати граничні постачальницько-збутові надбавки на медичні вироби, у разі участі у закупівлі за кошти позики, що надана відповідно до міжнародного договору України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, у разі, якщо правилами та/або процедурами, встановленими Європейським банком реконструкції та розвитку невстановлено будь-яких вимог та/або обмежень щодо формування ціни та встановлення граничних постачальницько-збутових надбавок?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про ціни і ціноутворення” визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.08.2014 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2014 за № 1097/25874, реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення формує та веде в електронному вигляді МОЗ.
Так, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів та відповідно до покладених на нього завдань затверджує декларовані зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів.
Ураховуючи зазначене, з питань регулювання цін на вироби медичного призначення, слід звертатись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами”.
|
|
22.11.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Для участі у тендерній закупівлі учасник не оприлюднив в системі електронних закупівель інформацію (в довільній формі) про те, що відомості про юридичну особу, яка є учасником, не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, згідно пункту 2 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон), але як переможець торгів, той самий учасник таку довідку надав замовнику та оприлюднив в системі електронних закупівель, згідно частини 3 статті 17 Закону, яку вимагав замовник в тендерній документації.
Під час розгляду тендерної пропозиції учасника та прийняття рішення щодо визначення даного учасника переможцем, тендерним комітетом замовника взято до уваги те, що відповідно до наказу Міністерства юстиції від 11 січня 2012 року № 39/5 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних порушень, при цьому відомості про юридичних осіб відсутні.
На підставі вищезазначеного, питання:
1. Як потрібно було поступити? Відхилити пропозицію учасника на підставі ч. 1 статті 30 Закону, або прийняти до уваги надання відповідної довідки переможцем торгів та укласти з ним договір про закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", а також у запиті № 372/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://me.gov.ua/inforez/Details?id=19d18813-b08d-4ec9-990e-64fd38a6cb7c&lang=uk-UA
|
|
23.01.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник закуповує послуги з постачання підживлюючої води за договорами на загальну суму більше 1 млн. грн.
Відповідно до абз. 2 част.4 ст. 2до ЗУ «Про публічні закупівлі» дія Закону не поширюється для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії. Чи правильно ми розуміємо, що вода це енергетичні ресурси і тому проводити процедуру відкритих торгів не потрібно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 02.12.2016 № 185/2016 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9bbec741-4ef9-4490-b738-d11837b9d145&lang=uk-UA
|