Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

1. Відповідно до п.2 ч.3 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, aні чинне законодавство України, ані роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (принаймні ті, які є у публічному доступі) не дають відповіді на питання, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку – подання пропозицій, чи проведення аукціону, чи укладення договору. З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку для цілей встановлення необхідності змінити ціну за одиницю товару шляхом внесення змін до договору про закупівлю? 2. У Роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 зазначено, що внесення змін щодо ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У цьому ж Роз’ясненні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України називає одним з органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, Державну службу статистики України, хоча також вказує, що перелік відповідних органів не є вичерпним. З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити: - Які органи, окрім Державної служби статистики України, уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку? - Як діяти, якщо кілька (два і більше) відповідних органів надають різну інформацію щодо коливання ціни товару? Інформація якого органу матиме переважаючу силу при встановленні рівня коливання ціни за одиницю товару на ринку? 3. У ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» серед принципів здійснення закупівлі виокремлено принцип максимальної економії та ефективності, а метою ЗУ «Про публічні закупівлі» є, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель. З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, чи буде правомірною та чи відповідатиме принципам публічних закупівель (у т.ч. принципу максимальної економії та ефективності) зміна ціни за одиницю товару у бік збільшення на 7% у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення лише на 2%?

Відповідь

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що питання зміни істотних умов міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , який зокрема містить рекомендацію Мінекономрозвитку щодо необхідності обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку у разі внесення змін до договору про закупівлю, у випадку передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону.

Крім того, пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків може здійснюватися виключно у разі наявності коливання ціни такого товару на ринку. Таким чином, оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону відповідно до коливання ціни на ринку.

Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.

26.06.2019

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

6361 / 6265

Доброго дня! В ході проведення моніторингу мою увагу привернула діяльність у Львівському регіоні так званих юридичних консультантів у закупівлях, що проводять медзамовники міста Львова та Львівської області. Так, більшістю замовників Львівського регіону включається до тендерної документації вимога про оплату учасниками процедур закупівель даних замовників (переможцями) юридично-консультаційних послуг, що надаються замовникам. Крім того, мною встановлено, що в системі публічних закупівель відсутня інформація про проведені процедури торгів на закупівлю згаданими замовниками юридично-консультаційних послуг, оплатити які мають учасники (переможці). Тобто, в даному випадку маємо уникнення замовниками проведення процедур закупівель. Надайте будь ласка відповідь, чи можуть замовники при купівлі одного предемету закупівлі (фармацевтична продукція) включати до умов документації інший предмет закупівлі (юридично-консультаційні послуги). Надайте будь ласка відповідь, якщо в замовника існує потреба в закупівлі юридично-консультаційних послуг, чи повинен він проводити закупівлю таких послуг у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 571/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2badb65-f166-480f-ab33-2d6594b07329&lang=uk-UA

Разом з тим, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).

Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо.

Поряд з цим згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

При цьому відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону).

Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання консультаційних послуг, така закупівля має здійснюватись відповідно до річного плану (додатку до нього) відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

07.10.2021

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

6353 / 6414

Звертаємось до вас з проханням надати роз’яснення щодо правомірності застосування переговорної процедури закупівлі, після двічі відмінених процедур відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, враховуючи, що очікувана вартість другої відміненої закупівлі відкритих торгів є вищою ніж очікувана вартість першої відміненої закупівлі. Узгоджена ціна пропозиції учасника переговорної процедури закупівлі є також вищою ніж очікувана вартість другої відміненої закупівлі відкритих торгів. Такі підвищення обумовлені стрімким зростання цін на природний газ.

Відповідь

05.02.2018

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

6352 / 6403

Доброго дня. На сайті Прозорро в "Планах закупівель" Замовники застосовують різні коди CPV за ДК021:2015 при плануванні закупівлі послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а саме: 4111, 6511, 9043. Питання: Так по якому коду (кодах) планувати закупівлі послуг з централізованого водопостачання та водовідведення ?

Відповідь

29.01.2019

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

6346 / 6368

Доброго дня! Керуючись ст.8 пп.12,13 ЗУ «Про публічні закупівлі» звертаємось до Вас за отриманням консультації з питань закупівель. За результатами перевірки процесів закупівель, які зокрема містять висновок, щодо ризику, який може виникнути у разі невірного визначення Замовником предмету закупівлі за ДК 021:2015, в частині іншого трактування поняття “показник цифри”, що в свою чергу …"може призвести до подання скарги в орган оскарження" з наслідками, наведеними в абз.2 ч.9 ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) та в подальшому виникнення судових позовів, щодо процедур закупівлі в яких є такі випадки, зазначається, що неповне визначення та недостатнє тлумачення поняття “показник цифри” Уповноваженим органом створює ризик іншого трактування вищезазначеного поняття. А саме, для прикладу, закупівля з наступними висновками: «Нафта і дистиляти (Паливо для автомобілів (бензин А-95 та дизельне паливо))” вказано автоматично системою ДК по четвертому знаку “ДК 021:2015: 09130000-9 — Нафта і дистиляти” (і для бензину А-95, і для дизельного палива). Водночас технічні вимоги та якісні характеристики передбачають для бензину А-95 відповідність ДСТУ 7687:2015, для дизельного палива - ДСТУ 7688:2015. Згідно із Наказом «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» № 454 від 17.03.2016 та загальними положеннями ДК 021:2015, перші чотири цифри коду визначають клас, в 0913 окрім бензину та дизпалива входять авіаційний газ, нафтовий газ скраплений, газойлі, дизельна олива, біодизельне паливо, мазути, які, очевидно, не можуть відповідати вищезазначеним ДСТУ. Якщо бензин А-95, який є предметом закупівлі, має відповідати вимогам ДСТУ 7687:2015, застосовують код ДК 021:2015:09132100-4 Неетильований бензин, якщо дизельне паливо, яке є предметом закупівлі, має відповідати вимогам ДСТУ 7688:2015, застосовують ДК 021:2015:09134220-5 Дизельне паливо (EN 590), так як коди ДК 021:2015:09134210-2 Дизельне паливо (0,2), ДК 021:2015:09134230-8 Біодизельне паливо задовольняють вимогам інших стандартів". Просимо надати повне визначення та тлумачення поняття «показник цифри», та ваше бачення захисту позиції Замовника, в контексті можливості оскарження суб'єктом оскарження неправильного (на розсуд Скаржника) визначення коду класифікатора (за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги) предмета закупівлі, що може призвести до відміни процедури закупівлі рішенням органу оскарження відповідно до ч.9 ст.18 Закону, та/чи в подальшому можливості виникнення судових позовів, щодо процедур закупівель, в яких є неповне визначення предмета закупівлі (за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги). Як завжди, заздалегідь Вам дуже вдячні, за оперативне надання повноцінної експертної позиції Уповноваженого органу.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2