|
06.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо наявні підстави, зазначені у ст. 17 даного закону, а саме у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Чи являється порушенням закону відсутність інформації про кінцевого бенефіціарного власника засновника-юридичної особи учасника торгів (засновиками юридичної особи - учасника торгів є юридична особа та фізичні особи), при наявності інформації в ЄДР про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи - учасника торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
15.11.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
1.Строк оскарження починається з наступного дня після оголошення або день оголошення також повинні рахувати?
2. Якщо було відкрито протокол та повідомлення про намір укласти договір, то що оскаржується протокол чи повідомлення та в які строки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону зокрема скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Таким чином, у зазначеному випадку суб"єкт оскарження може подати скаргу після оприлюднення оголошення про проведення торгів.
Щодо питання 2
Відповідно до абзацу третього статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
для товарів і послуг - 133 тисячам євро;
для робіт - 5150 тисячам євро.
У свою чергу, виходячи зі змісту частини п’ятої статті 28 Закону, у разі якщо очікувана вартість оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону за результатами розгляду тендерних пропозицій учасників складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом.
Таким чином, вимога встановлена абзацом третім статті 18 Закону застосовується у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує межі встановлені в частині четвертій статті 10 Закону.
При цьому відповідно до абзацу другого статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
|
|
13.11.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закону) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Разом з тим, у Законі відсутні положення, відповідно до яких зміст договору про закупівлю, який укладається за результатами переговорної процедури закупівлі, не повинен відрізнятися від змісту проекту договору про закупівлю, який був визначений замовником у тендерній документації, зокрема в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору.
Виходячи з викладеного, прошу надати відповідь (консультацію) з такого питання:
Чи може зміст договору про закупівлю, який укладено за результатами переговорної процедури закупівлі, проведеної згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, відрізнятися від змісту проектів договору про закупівлю, що були визначені замовником у тендерній документації, а саме в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору – за умови дотримання замовником вимог, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, та принципів здійснення закупівель, визначених у ст. 3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|
|
03.10.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Замовник фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету. Після закупівлі товарів виникла економія коштів.
Чи може замовник додатково закупити тіж самі товари, які вже були предметом закупівлі в цьому році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
24.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можливо на рівні Міської ради або його виконкому організувати один (єдиний) тендерний комітет, який би проводив публічні закупівлі (закупівлю товарів, робіт і послуг) для розпорядників нижчого рівня (як от: управління соц. захисту, управління охорони здоровья, відділ освіти і таке інше)? Чи відповідає це чинному законодавству?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Відповідно до пунктів 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, виходячи зі змісту пункту 20 частини першої статті 1 Закону у разі якщо замовником є головний розпорядник бюджетних коштів, придбання товарів, робіт або послуг у порядку, встановленому Законом, здійснюється тендерним комітетом або уповноваженою особою такого замовника.
|