|
|
04.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2018 році було виготовлено Проектно-кошторисну документацію на будівництво спортивного комплексу на суму 195400,00 грн. Закупівля була здійснена без електронної системи закупівель і оплочено.
У 2021 році було кориговано дану ПКД на суму 22079,00 грн. Без електронної системи закупівлі. Також було виговлено енергетичний сертифікат на даний об’єкт у сумі 8505,00 грн (без електронної системи закупівель)
На даний час є потреба знову коригувати ПКД по даному обєкту. Планується коригування на суму 90000,00 грн і Експертиза на даний обект будівництва на суму 32000,00 грн. Ці витрати не планувалися на початок року.
Питання: яку вибрати процедуру закупівлі на коригування ПКД на будівництво (90000,00 грн.) і експертизу (32000,00 грн) ? Чи потрібно провести спрощену процедуру закупівлі чиможна використати статтю 3 ч 7 п.5 (оскільки може провести коригування той самий учасник, що і виконав початкову ПКД на будівництво?)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1362/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9f11244e-7254-4d7b-9cd7-51a931aa2a00&lang=uk-UA
|
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Комунальному підприємству власник (обласна рада) виділяє кошти на поповнення статутного капіталу. За дані кошти планується придбання основних засобів через проведення відкритих торгів. Для планування закупівель необхідно вказати джерело фінансування. До якого джерела фінансування відносяться кошти, отримані комунальним підприємством на поповнення статутного капіталу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 762/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=711eaf6d-bdb4-4c76-a467-211334ee0230&lang=uk-UA
|
|
|
15.08.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У Листі «Щодо змiни цiни у договорах постачання електричної енергії» № 3304-04_33869-06 від 14.08.2019 р. Мінекономрозвитку надало наступне роз’яснення:
«Згiдно iз частиною шостою статтi 67 Закону № 2019 вiдповiдно до правил ринку "на добу наперед" та внутрiшньодобового ринку за результатами торгiв оприлюднюються ціна та обсяги купiвлi-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (iндикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергiї на ринку електричної енергiї.».
Проте станом на момент цього звернення частина шоста статтi 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» перебуває в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 та містить наступні положення:
«6. За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.».
Так, бачимо, що норма про використання РДН та ВДР як орієнтиру (iндикатору) для укладення правочинів відсутня.
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупiвлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрiшньодобовому ринку i на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.
Так, «ринок електричної енергії» не обмежується певним одним ринком та постачальники зі свого боку вільні у виборі ринку, на якому можуть здійснювати купівлю-продаж електричної енергії. Варто зауважити, що ціни на різних ринках електричної енергії можуть суттєво відрізнятися, що може створювати високий рівень фінансового навантаження на постачальника електричної енергії.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Беручи до уваги вищеозначене, положення Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо кількості ринків електричної енергії, що функціонують в Україні, їх специфіку та правила купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, та в цілому волатильність ціни на енергоресурси в Україні (зокрема в період триваючої війни), постачальники стикаються з питанням правильної та обґрунтованої зміни ціни у договорах постачання електричної енергії відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». А саме постає наступна проблема:
«який ринок електричної енергії можна вважати орієнтиром (індикатором) для укладення правочинів (укладення Договорів про постачання електричної енергії, зміни ціна за одиницю товару у таких договорах відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» тощо) щодо купівлі-продажу електричної енергiї ?».
Просимо надати роз’яснення щодо порушених у цьому зверненні питань відповідно до чинних нормативно-правових актів щодо звернення громадян.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП. |
|
|
23.11.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" «Збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Чи обовязково вимагати від Постачальника Висновок Торгівельно-промислової палати, якщо підвищення ціни відбувається у договорі, укладеному за результатами спрощеної закупівлі, або за прямим договором?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Вимоги визначені частиною п'ятою статті 41 Закону, застосовуються саме до договорів про закупівлю, укладених за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Господарським кодексом України (далі – ГК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|
|
|
11.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управлінням за 2020 рік проведено спрощених 17 закупівель та опубліковано 25 звітів про укладений договір ,закупівлі без електронної системи. В 2021 році проведено спрощених 11 закупівель та опубліковано26 звітів про укладений договір про закупівлю без використання електронної системи . Як правильно Замовнику призначити декілька уповноважених осіб за конкретними процедурами закупівель ( предмет договору) чи по виду закупівлі (спрощена і відкриті торги) ?
Яка відповідальність на Замовника при відсутності доплати бухгалтеру, який є уповноваженою особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?, Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Отже, уповноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|