|
09.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Суть питання:
Аномально низька ціна тендерної пропозиції – це ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 % або більше від середньоарифметичного значення ціни (приведеної ціни) тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 % або більше від наступної ціни (приведеної ціни) тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна автоматично визначається електронною системою закупівель, за наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота) (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування зазначеної в ній ціни або вартості та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію в разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону).
Учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону).
Зважаючи на вищезазначене виникають наступні запитання:
1. Яким чином учасник має «належно обґрунтувати» ціну або вартість тендерної пропозиції послуг/робіт у сфері будівництва (поточний та/або капітальний ремонт, реконструкція, модернізація)?
2. Чи має Учасник обґрунтовувати та підтверджувати цінову пропозицію, яка визначена як аномально низька електронною системою закупівель, розрахунками (вартість будівельних матеріалів, вартість роботи машин та механізмів та інше), до визначення учасника Переможцем?
3. Чи є підставою для відхилення у разі, якщо Учасник надав обґрунтування найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, що є аномально низькою у вигляді пояснення низьких ціноутворюючих складових (наявність власної матеріальної технічної бази, наявність довготривалих ділових стосунків з постачальниками, що надають знижки на будівельні матеріали та інше), але не навів розрахунку зазначеного обґрунтування?
4. Чи необхідно Учаснику в обґрунтуванні пояснювати вартість робіт чи послуг за кожною позицією з яких складається загальна ціна пропозиції чи достатньо обґрунтувати лише загальну ціну/вартість, яку електронною системою визначено аномально низькою? Тендерною документацію передбачено, що Договірна ціна надаються Учасником якого вже визначено Переможцем
5. За якими критеріями Замовником оцініється надане Учасником обґрунтування аномально низької ціни?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 948/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=84c3a9c1-1627-42ed-b260-cf660431d928&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи вірно ми розуміємо, що у зазначеному випадку учасник може залучати потужності тільки суб’єктів господарювання, а залучати фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, за договорами цивільно-правового характеру не має право, бо це буде суперечити абзацу 2 ч. 3 ст. 16 Закону? Якщо може, то просимо пояснити на яких підставах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1766/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=16907495-567f-4442-b2b3-6cc380bc701a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
10.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
як вплинути на замовника який під час закупівлі двох послуг обєднав їх в одну закупівлю та зазначив невірний код ДК (невірно визначив предмет закупівлі)і відмовляється усувати зазначені недоліки.
Так, Замовноком Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради 09.02.2021 оголошено закупівлю UA-2021-02-09-005729-a. Замовник вибрано код ДК 021:2015 «64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних» який зовсім не передбачає доступ до мережі інтернет, що в свою чегру сутеречить вимогам тендерній документації, в якій зазначено окрім закупівлі послуг телефонного звязку ще послугу із доступу до мережі інтернет на яку розповсюджується інший код ДК, а саме: код ДК 021:2015 «64220000-4 Телекомунікаційні послуги, крім послуг телефонного звязку і передачі даних. В проекті договору також зазначено код ДК для телефонного звязку та відсутній код ДК для надання послуги з доступу до мережі Інтернет.
як вплинути на замовника який під час закупівлі двох послуг обєднав їх в одну закупівлю та зазначив невірний код ДК (невірно визначив предмет закупівлі)і відмовляється усувати зазначені недоліки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз'яснення, щодо оприлюднення договорів на закупівлю протезних виробів(включаючи протезно-ортопедичні вироби,ортопедичне взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації, ми їх оприлюднюєм як звіт про укладений договір. А з 19 квітня по новому Закону закупівлі, які перевищують 50 тис.грн. потрібно проводити спрощену закупівлю. На вищевказані закупівлі поширюється спрощена закупівля чи ні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
19.11.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У зв'язку з введеням в дію з 19.04.2020 р. Закону України "Про публічні закупівлі" (в новій редакції), чи необхідно сумувати разом вартість товарів по одному й тому ж предмету закупілі, які будуть закуплені в період з січня 2020 р. по 18.04.2020 р. з аналогічними товарами (предметом закупівлі), які будуть закуплені в період з 19.04.2020 р. до кінця 2020 р. для визначення вартісних критеріїв застосування спрощенної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
|