|
06.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю – ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно частини першої статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та ГОСПОДАРСЬКОГО кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, у новій редакції Закону договір про закупівлю розглядається передусім як господарський договір, укладення якого регулюються відповідними нормами Господарського кодексу України (далі – ГК України).
При цьому згідно з частиною першою статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
У той же час, згідно з першою статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно до частини другої цієї ж статті суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону ЯК ПІДПРИЄМЦІ;
Виходячи з викладеного нормами ГК України не передбачено можливості укладення господарського договору з фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, тобто не зареєстрована як підприємець.
Разом з тим, нова редакція Закону не містить обмежень для фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання) брати участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях, визнаватися переможцями та, відповідно, претендувати на укладення договору про закупівлю.
У той же час, згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
У зв’язку з викладеним вище, просимо роз’яснити наступні питання:
1. Чи може замовнику відповідно до законодавства України, в тому числі ГК України, укладати договір про закупівлю, як господарський договір, з переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі – фізичною особою, яка не зареєстрована як підприємець (не є суб’єктом господарювання)?
2. Чи може замовник у тендерній документації / оголошені про проведення спрощеної закупівлі вимагати від фізичної особи, яка була визнана переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, її реєстрації у якості підприємця відповідно до законодавства для цілей укладення договору про закупівлю як господарського договору, а також вимагати надання таким переможцем інформації про його реєстрацію підприємцем, зокрема, у якості інформації про право підписання договору про закупівлю згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з частиною першою статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України та ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому статтею 50 ЦК України встановлено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Водночас статтею 202 ЦК України визначено поняття та види правочинів.
Крім того, статтею 55 ГК України визначено поняття суб’єкта господарювання. Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Разом з тим згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі, у тому числі фізична особа, яка може укласти правочин щодо об"єктів цивільних прав у разі якщо не здійснює самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність.
У свою чергу, згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 нової редакції Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель, яка згідно з частиною четвертою статті 22 нової редакції Закону не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене та виходячи зі змісту норм ЦК та ГК України, оскільки підприємницька діяльність є правом, а не обов’язком, фізична особа може бути учасником процедури закупівлі у розумінні Закону, реалізуючи власне право на розпорядження належними їй об"єктами цивільних прав.
Разом з тим виходячи зі змісту частини першої статті 24 нової редакції Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 нової редакції Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
11.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Оголошено процедуру закупівлі відкриті торги про закупівлю товару за бюджетні кошти, які необхідно освоїти до кінця 2019 року. Однак, через звернення учасника до постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг, завершити процедуру до кінця 2019 року є неможливим. Отже, необхідно відмінити торги. Підскажіть, будь-ласка, на якому етапі можна відмінити торги або визнати їх такими, що не відбулись.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті № 103/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84&lang=uk-UA
|
|
22.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Головне управління зверталось до Мінекономіки із запитом щодо закупівлі електричного котла (зокрема, проєктних робіт, робіт по монтажу котла тощо) у приміщення, яке має двох власників (Пенсійний фонд 75% та Банк 25%). Надано посилання на відповіді на запити, що стосуються відносин оренди та відшкодування. Водночас, такі відносини "не є схожими за змістом", оскільки при оренді є один власник приміщення, який і проводить закупівлю із врахуванням забезпечення потреб у певних, зокрема, комунальних послугах і орендарів. У порушеному Головним управлінням запитанні, є два власники приміщення. Повторно просимо надати змістовне роз'яснення на запитання:
"Наявна єдина система теплопостачання у приміщенні на двох власників із розміщенням котла на частині приміщення, власником якого є Головне управління. Планується закупівля робіт по встановленню котла. Проєктні роботи, підрядні роботи, авторський нагляд, технічний нагляд, послуги на збільшення потужності має робити кожен власник щодо свого приміщення? Чи можливо закупівлі таких робіт/послуг провести одним замовником але при цьому яким чином оформити отримання коштів від іншого власника приміщення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
26.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Про надання доступу до рішень АМКУ №1272-р/пк-ск від 22.11.2012, № 9941-р/пк-пз від 26.09.2018, № 2240-р/пк-пз від 26.04.2017 для ознайомлення з їх змістом
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Так, виходячи з пункту 17 частини першої статті 1 та частини першої статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", органом оскарження є Антимонопольний комітет України, який з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія). Рішення Колегії ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Порядок діяльності Колегії встановлюється відповідно до Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, якщо інше не встановлено цим Законом.
Тому, з питань, що стосуються рішень Колегії необхідно звертатися до Антимонопольного комітету України.
Крім цього, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Отже, з питань доступу до інформації, що розміщена на веб-порталі Уповноваженого органу пропонуємо звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
На етапі кваліфікації замовником надіслано вимогу про усунення невідповідностей учаснику №1 та визначено переможцем. Інший учасник направив скаргу до АМКУ із переліком зауважень. Відповідно рішення АМКУ:зобов'язав Замовника скасувати рішення про визначення переможця Учасника №1. Чи може Замовник повторно надати Учаснику №1 вимогу про усунення невідповідностей, які стосуються статті 16 Закону та після їх усунення визначити переможцем повторно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Відповідно до частини 23 статті 18 Закону рішення органу оскарженняможе бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Докладніше про питання оскарження в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Поряд з цим згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Отже, замовник має право розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції лише за рішенням органу оскарження, яке є обов'язковим для виконання замовником та особами, яких вони стосуються, у разі якщо таке рішення не було оскаржене до суду.
|