|
04.04.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
29.03.2017 р. АМКУ прийняв рішення, яким зобов'язав організатора торгів скасувати рішення про визнання переможцем учасника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас Законом не встановлено строку для виконання замовником рішення органу оскарження.
1. До яких органів можливо звернутися для оскарження невиконання рішення органу оскарження організатором? 2. Якими діями можливо спонукати організатора виконати рішення органу оскарження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
28.03.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! У Замовника виникає питання чи можливо в тендерній документації та в проекті договору на закупівлю по відкритим торгам прописати вимогу надання забезпечення виконання договору такого змісту: «Забезпечення виконання договору має бути надано Підприємству/Замовнику Учасником/Виконавцем у вигляді оригіналу безумовної безвідкличної банківської гарантії від банківської установи що входить до першої групи банків згідно рішення Правління НБУ №657 від 10.02.2017 р. не пізніше дати укладання Договору про закупівлю.»
Чи може бути розцінене зазначене посилання щодо надання банківської гарантії від певних банків з державною часткою як обмеження кола учасників або як дискримінаційні вимоги до учасників , тощо . Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання встановлення замовником в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерних пропозицій розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Таким чином, замовник самостійно та з дотриманням законодавства встановлює в тендерній документації вимоги щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції. При цьому відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Водночас кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації, керуючись статтею 18 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить питання визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
22.03.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник підозрює учасників у факті змови (Пропозиції обох учасників містять помилково розміщені документи своїх "Конкурентів"). Всього два учасника. Підстав для відхилення пропозицій немає. Які повинні бути діїі замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників.
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ).
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
1) Чи можна подати до органу оскарження одну скаргу яка би стосувалася всіх або декількох частин предмета закупівлі (лотів), рішення щодо яких викладені в одному протоколі тендерної комісії?
2) Який розмір та порядок справляння плати за подання однієї скарги яка би стосувалася всіх або декількох частин предмета закупівлі (лотів), рішення щодо яких викладені в одному протоколі тендерної комісії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оскарження процедур закупівлі здійснюється у порядку, установленому статтею 18 Закону.
При цьому, виходячи із норм Закону, суб’єкт оскарження може оскаржувати прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи його законні інтереси (пункт 21 частини першої статті 1 Закону), а скарга повинна містити, зокрема таку інформацію, як: підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати (абзац 9 частини першої статті 18 Закону).
Згідно з частиною десятою статті 18 Закону орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.
Водночас пунктом 37 частини першої статті 1 Закону передбачена можливість визначення замовником частин предмета закупівлі товарів, робіт чи послуг (лотів), на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, Закон не містить обмежень щодо подання однієї або декількох скарг в межах єдиної процедури закупівлі.
Разом з цим розмір плати за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291.
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950
|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла. Учасником процедури закупівлі було оскаржено дії замовника до суду. В позовній заяві позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету, яким було визначено переможця процедури закупівлі. Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд заборонити відповідачу укладати з переможцем процедури закупівлі договір про закупівлю. Суд задовольнив заяву позивача та ухвалою про забезпечення позову заборонив відповідачеві на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Разом з цим, дана норма стосується порядку оскарження процедури закупівлі до органу оскарження, яким відповідно до підпункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону є Антимонопольний комітет України.
У зв’язку з вищевказаним, просимо Вас надати роз’яснення, чи зупиняється перебіг строку для укладання договору, встановленого ч. 2 ст. 32 Закону, у разі оскарження процедури закупівлі до суду? Чи можливе укладання договору про закупівлю у разі скасування судом ухвали про забезпечення позову, яка перешкоджала його укладанню?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Таким чином, перебіг строків зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України.
При цьому зазначаємо, судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.
|