|
Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки
(http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian), для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
За 2020 рік заключено договір (із змінами) на постачання газу природнього на суму 539,7 тис. грн.
У 2021 році проведено двічі відкриті торги, 26.02.2021 р. заключено угоду з новим переможцем. В січні 2021 р. була заключена додаткова угода із старим постачальником (20%) на суму 115,5 тис. грн. Як нам проплатити за лютий 2021 р.-201,5 тис. грн.? Якщо відповідно до ЗУ "Про державні закупівлі" статті 40 п.5 "вартість таких послуг повинна не перевищувати 50%", в нашому випадку перевищує.Чи можемо ми провести переговорну процедуру на суму боргу?
Друге питання:на корекційно- розвиткові послуги для дітей з особливими потребами заключено договір на проведення занять із штатними фахівцями , кошти передбачені по КЕКВ 2111, 2120. В журналі бюджутна бухгалтерія №8(680) лютий 2021р. прочитала, що такі послуги є закупівлею. В такому разі, по якому ДК 021:2015 відображати, і чи дійсно потрібно проводити закупівлю в прозоро?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
При цьому зазначаємо, що відповідь стосовно розрахунку за заборгованість міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06.
Водночас перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений у статті 3 Закону та є вичерпним.
В інших випадках, замовник здійснює придбання товарів, робіт або послуг відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 3 Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у Законі у конкретних випадках.
У свою чергу, рішення щодо визначення можливості застосування строків передбачених частиною сьомою статті 40 Закону та віднесення предмета закупівель до таких, що визначені у вказаній нормі Закону, приймається замовником самостійно.
Крім того, відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питань віднесення конкретного предмета до визначеного в частині сьомій статті 40 Закону пропонуємо додатково звертатись до вищевказаного органу влади, а також довідково до організацій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики, у тому числі Державного підприємства “Науково-дослідний інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості “МАСМА” та інших, до повноважень яких належить формування політики та здійснення діяльності у відповідній сфері.
|